Старовинне кільце із зображенням римської богині Мінерви знайдено в Ізраїлі (Фото)

Підліток під час пішого походу на півночі Ізраїлю знайшов 1800-річне кільце з гравіюванням римської богині Мінерви, що тримає меч та спис.

На ювелірному виробі, який, зважаючи на все, зроблено з бронзи, зображено Мінерву, римський еквівалент грецької богині Афіни, на якій немає нічого, крім шолома.

Богиня, гаряче шанована в римський період, «вважалася, крім іншого, богинею війни та військової стратегії, а також богинею мудрості», — йдеться в заяві інспектора відділу із запобігання крадіжкам Ізраїльського управління старожитностей (IAA) Ніра Дистельфельда та Ейтаналяй крадіжок старожитностей IAA.

Тринадцятирічний Яїр Уайтсон натрапив на обручку під час прогулянки з батьком у Хайфі. Пара йшла пішки неподалік стародавнього кар'єру на горі Кармель, коли Яїр, у якого вже є невелика колекція каменів та скам'янілостей, побачив «маленький зелений предмет» на землі.

"Він був покритий корозією, і спочатку я подумав, що це просто іржавий болт", - сказав Яїр у заяві. «Я думав про те, щоб нагріти його, але потім, на щастя, зрозумів, що це кільце. Вдома я побачив на ньому зображення. На перший погляд, я подумав, що це воїн».

Сім'я підлітка звернулася до Управління старовин, яке потім передало ювелірну прикрасу до Департаменту національних скарбів Ізраїлю.

Римський Ізраїль

За словами дослідників, кільце, швидше за все, належало жінці або дівчині пізньоримського періоду. Воно було виявлено в Хірбет-Шалалі, археологічному пам'ятнику на вершині пагорба неподалік кар'єру, де знаходяться залишки садиби римського періоду.

«На краю кар'єру є дві похоронні печери», — йдеться у заяві Дістельфельда та Кляйна. «Кільце могло належати жінці, яка жила на цій фермі. Або воно могло впасти з робітничого кар'єру, або це могло бути похоронне приношення з довколишніх могил. Існує багато можливостей».

Експонат буде виставлений у Національному кампусі археології Ізраїлю імені Джея та Джині Шоттенштейн у Єрусалимі.

Фото: Музей Солсбері та Південного Уїлтширу, Кеті Хайндс. CC BY 2.0 Кеті Хайндс/ Wikimedia Commons