Строкатий «букет» Молдови: навіщо Кремль «розгойдує» Придністров'я

«Ситуація в Придністров'ї є об'єктом нашої найпильнішої уваги та приводом для нашого занепокоєння. Обстановка вкрай неспокійна і провокується ззовні. Ми знаємо, що наші опоненти як в українському, київському режимі, так і в європейських країнах здатні на різноманітні провокації», - заявив недавно путінський спікер Пєсков, давши черговий імпульс придністровській тематиці, яка розбурхувала медійний простір весь минулий тиждень.

Цей кейс почали активно розкручувати у відомстві Шойгу. Зокрема, 23 лютого Міноборони Росії заявило: «Найближчим часом київський режим готує збройну провокацію проти Придністровської Молдавської Республіки». Здійснити її, як стверджували у росМіноборони, мають збройні сили України, «у тому числі із залученням націоналістичного формування «Азов».

«Як привід для вторгнення планується інсценування нібито наступу російських військ з території Придністров'я. Для цього українські диверсанти, які беруть участь у постановочному вторгненні, будуть переодягнуті у форму військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації. Міністерство оборони РФ уважно відстежує ситуацію на кордоні України з Придністровською Молдавською Республікою та готове до реагування на будь-які зміни обстановки», - резюмували у Шойгу.

Далі цю «пісню» підхопили у росМЗСі. Там заявили, що з українського боку до так званої придністровської ділянки кордону з Молдовою стягнуто військову техніку та особовий склад українських підрозділів, розгорнуто артилерію, а також почастішали польоти українських безпілотників над територією невизнаної республіки. У Лаврова у зв'язку із цим застерегли «країни-члени НАТО та їхніх українських підопічних від чергових авантюрних кроків». Хто б говорив про авантюри...

«Послідовно виступаємо за вирішення будь-яких питань політико-дипломатичним шляхом. При цьому ні в кого не має бути сумнівів, що Збройні сили Російської Федерації адекватно відреагують на провокацію київського режиму, якщо така все ж таки піде, і забезпечать захист наших співвітчизників, російського миротворчого контингенту, військовослужбовців Оперативної групи російських військ та військових складів у населеному пункті Ковбасна у Придністров'ї. Будь-які дії, які становлять загрозу їхній безпеці, розглядатимуться відповідно до міжнародного права як напад на Російську Федерацію», - підсумували у дипломатичному відомстві країни-агресора.

Все б, як то кажуть нічого, оскільки всілякі спекуляції РФ вже нікого у світі особливо не дивують, але є як мінімум одне «але»: на саміті Євросоюзу, 9 лютого, Володимир Зеленський публічно заявив, що Росія готує переворот у Молдові. «Говорив із президентом Молдови пані Санду та поінформував її про те, що вдалося перехопити нашій розвідці: детальний російський план руйнування політичної ситуації у Молдові. Російський документ, який показує, хто, коли і внаслідок яких дій збирається зламати Молдову, демократичний порядок у цій країні та встановити свій контроль», - зазначив тоді нинішній господар Банкової. Відразу після цього у дуже оперативному режимі у Молдові оголосили про зміну уряду. Замість прем'єра Наталії Гаврилиці тамтешній Кабінет очолив колишній міністр внутрішніх справ Дорін Речан.

Таким чином, очевидно, що істеричне розгойдування Кремлем придністровського кейсу – спроба «переведення стрілок» на превентивний крок Києва. «Де-юре молдавська сторона, якщо їй потрібна підтримка України, має звернутися до президента Зеленського, а він, у свою чергу, має ухвалити відповідні рішення. Україна не виступатиме з ініціативами без консультацій із Молдовою, Румунією та країнами Європейського союзу. Щодо провокаційних дій, то єдина країна, яка може це зробити в Молдові і яка обов'язково щось робитиме в Придністровському регіоні, це Російська Федерація», - прокоментував в ефірі телемарафону заяви російських Міноборони та МЗС радник голови ОП Михайло Подоляк.

Мабуть, на окрему увагу заслуговує реакція Тирасполя на те, що відбувається. Незважаючи на те, що тема тримається в топі світових ЗМІ більше тижня, лише у понеділок, 27 лютого, прес-служба «лідера» невизнаної республіки Вадима Красносільського повідомила про його реакцію на згадку про ситуацію навколо Придністров'я в різних столицях.

Обстановку він назвав напруженою, закликавши при цьому дотримуватися спокою: «Якщо народу загрожуватиме реальна небезпека, особисто та невідкладно проінформую про це громадян. Важливо не піддаватися панічним настроям, кожному чітко знати порядок дій, що відповідає конкретній ситуації та беззастережно виконувати їх».

До речі, дуже і дуже примітно, що з моменту старту путінської «спецоперації», при тому, що так звані придністровська влада в минулому неодноразово заявляла про бажання стати частиною Росії, а по всій республіці поряд з її червоно-зеленим прапором вивішені російські триколори, жодного разу не висловилися публічно на підтримку дій Кремля. До того ж, Тирасполь навіть не намагався вибудувати якісь стосунки з «ЛДНР» хоча, приміром, з Абхазією, Південною Осетією та Нагірним Карабахом взаємодія давно налагоджена.

Це, втім, не означає, що дестабілізація у невизнаному Придністров'ї, що вважається черговим форпостом РФ, через постійну дислокацію там путінських «визволителів» неможлива. Речник сил оборони України "Південь" Наталія Гуменюк підтвердила, що біля кордону з Придністров'ям зосереджені українські сили. Вони, за її словами, «адекватні тій загрозі, яка гіпотетично можлива».

Різні загрози в нашому становищі недооцінювати, ясна річ, не можна. Однак треба розуміти, що Кремль фактично позбавлений можливості у разі чого оперативно направити допомогу тим 1,5 тис. військовим РФ, які перебувають на території невизнаної республіки. Зробити це можна тільки повітрям, але при цьому пройти повітряний простір України, що охороняється системами ППО, неможливо. Тобто фактично російські війська, яких там давно не мало б бути, зараз виявилися заручниками ситуації.

Виконання Москвою політичних зобов'язань вивести своїх військових із Придністров'я значною мірою залежить від перемог України на полі бою, переконаний надзвичайний та повноважний посол Молдови в Україні Валеріу Ківер. На його думку, Москва веде проти Молдови гібридну війну. «Як відомо, Росія не виконала взяті на себе під час стамбульського саміту ОБСЄ у 1999 році політичні зобов'язання вивести свої війська з Придністровського регіону, тому сьогодні і президент Молдови, і новий прем'єр-міністр максимально актуалізують цю тему. Чи реально це зробити, сказати дуже складно. Значною мірою результат залежить від успіхів України на полі бою. Завдяки мужності ЗСУ ми можемо сподіватися, що цей процес піде досить швидко та найближчим часом. З військової точки зору Росія не має великої можливості впливати на ситуацію в Молдові, але загроза існує. Наприклад, є цілий комплекс важелів впливу – дезінформація, пропаганда, енергетика, корупція, вплив через олігархів-втікачів, а також діяльність проросійських партій у парламенті Республіки Молдова, які влаштовують різні надумані акції протесту», - наголосив дипломат в ефірі телемарафону.

Буквально днями новий прем'єр Молдови Дорін Речан заявив, що російські війська мають залишити Придністров'я, сам регіон має бути демілітаризований «шляхом евакуації російських військ та демілітаризації місцевих жителів», а його населення економічно та соціально інтегроване. Ці слова, на думку експертів, можуть свідчити про радикалізацію позиції Молдови щодо Росії. «Придністров'я не має ніде жодного статусу – ні в Молдові, ні в Росії, тобто виступати від свого імені не може. Отже, не може звернутися до Кремля за силовою підтримкою. І російський контингент там – суто за згодою Кишинева, яку Кишинів будь-якої миті має право відкликати – для цього немає жодних правових перешкод. Згода відкликана, а Росія контингент не вивела? З цього моменту вона і в Молдові набуває статусу «окупанта». З усіма міжнародними, військовими, економічними та іншими наслідками. Силовиків Молдови (і Румунії, якщо знадобиться) більш ніж вистачить для запровадження стабілізаційного контингенту до Тирасполя. Так, Росія ці десятиліття не змарнувала: більшість придністровців мають і російські паспорти. Але за фактом, чим це допоможе Росії? Ресурсів «захищати співвітчизників» ще й у Молдові їм не вистачить. Знищити озброєні склади у Ковбасній? Це буде акт самогубної міжнародної збройної агресії, до того ж тактично безглуздий. Адже військові спеціалісти із великим скепсисом оцінюють реальний стан 20 тис. тонн боєприпасів із Ковбасної. Тобто для України це не цінний ресурс, тож і знищення його не буде трагедією і жодних планів не зламає», - зазначає заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Виходячи з цього, експерт робить висновок, що зараз для Молдови справді оптимальний момент для відновлення контролю над Придністров'ям. Росія нічим і не зможе відповісти. А для союзників буде ще й політична користь: Кремль і так практично перестали боятися за цей рік усі, кого він раніше міцно тримав за чутливі місця. А видворення контингенту з Придністров'я остаточно послабить цей страх, позбавить Росію ще більшу частину впливу на Балканах у тому числі і в Європі в цілому. Чекаємо після цьогорічних декларацій реальних кроків Молдови», - резюмує Олексій Голобуцький.

Чи зважиться на такі кроки тамтешній владний тандем в особі Майї Санду та Доріна Речіна – покаже час. Колега-журналіст із Молдови, прогнозуючи off the record у розмові з Lenta.UA подальший розвиток ситуації, зазначив наступне: «У Придністров'ї так звана еліта цілком задоволена своїм статусом – їх влаштовує ця квазідержава. Так, фактично, їх ніхто не визнає, але й Молдова їх особливо не пресує. Хочу звернути увагу, що з 24 лютого минулого року – початку повномасштабної війни в Україні, у Тирасполі практично не коментують бойові дії між Києвом та Москвою, які не лише є учасниками переговорів щодо врегулювання придністровського конфлікту у статусі посередників, а й вкрай важливі у тому числі для економічного виживання невизнаної республіки. Саме з території вашої країни до того, як після 24 лютого 2022-го українською стороною було закрито придністровську ділянку кордону з Молдовою, до Придністров'я завозили майже всі товари. У свою чергу країна-окупант та терорист Росія, серед іншого, забезпечує Придністров'я газом та виплачує грошову надбавку пенсіонерам. Загалом, усіх там все влаштовує. Але загострення ситуації в невизнаній республіці зараз не потрібне не тільки маріонетковим по суті своїй місцевій «владі», а й Кишиневу, а також Москві. При цьому ситуативні мотиви у всіх різні. Наприклад, Росія зараз не має можливості створити з території Придністров'я серйозні загрози Україні і навіть Молдові, чий військовий потенціал з українською силою просто не можна порівняти. До того ж жителі невизнаної республіки, які служать у складі так званого російського миротворчого контингенту та Оперативної групи російських військ (ОГРВ охороняє в тому числі військові склади біля села Колбасна – ред.), окрім російських паспортів часто мають ще молдавські і навіть українські. Цей факт може і напевно суттєво впливатиме на їхнє небажання брати участь у потенційному збройному конфлікті, що чудово розуміють у Кремлі».