Таємниця острова. Археологи з'ясували, що приховує храм богині відплати на Лесбосі

Місто Мітіліні, де проводилися розкопки — найбільше на острові, вважається одним з центрів освіти в античну епоху. Звідси родом знаменита поетеса Сапфо, один з Семи мудреців — Питтак, тут жив Арістотель зі своїм учнем і наступником Теофрастом.

Одна з головних визначних пам'яток стародавнього міста — грандіозний амфітеатр, що вміщав 10 000 глядачів, побудований у два прийоми в III — I столітті до н. е. Кажуть, що консул Помпей був настільки вражений цим шедевром архітектури, що наказав спорудити аналогічний амфітеатр на Марсовому полі в Римі.

На жаль, час і численні землетруси на Лесбосі майже нічого не залишили від колись величної споруди, але в останні роки тут ведуться інтенсивні розкопки, які іноді підносять сюрпризи. Так, днями, під купою вапнякових блоків біля південного проходу на арену вчені знайшли кам'яний вівтар з іменами жерців, які служили тут в I столітті н. е. Вівтар посеред гнізда пороку і неробства? Саме так, оскільки в римську епоху гладіаторські бої завершувалися богослужінням і нагородженням переможців. А де бої — там і храм Немезіди — крилатої богині справедливості та відплати, яку вважали покровителькою воїнів і гладіаторів.

Про те, що храм, присвячений Немезіді, був обов'язковим в амфітеатрі, говорить і глава Департаменту старожитностей острова Лесбос археолог Павлос Тріантафіллідіс. Богиня, за віруваннями античних острів'ян, нещадно карала за порушення моральних норм і гріх гордині, тому храм на її честь вселяв повагу як глядачам, так і героям дня — справжнім селебрітіз того часу — гладіаторам.

Саме ім'я Немезіда походить від грецького nemesao — «справедливо обурююся». Саме до її гніву апелювала Електра в трагедії Софокла, благаючи про справедливу відплату за вбивство батька. Карала ця молода жінка з батогом (а саме так зображували богиню) й зарозумілих гордіїв, які вирішили, що вхопили Бога (точніше, богів) за бороду. Тому гладіатори покладали Немезіді жертвопринесення на малі вівтарі, розташовані біля входу на арену римських амфітеатрів.

При цьому богиня була справедливою і неупередженою (ваги — інший її атрибут) і віддавала належне сміливцям, стежачи, щоб щастя і горе порівну розподілялися в цьому світі. Помірність і контроль — про це нагадував храм гладіаторам в момент їхнього тріумфу та ошаленілому натовпу, що насолоджувався шоу.

Не виключено, що руїни амфітеатру в Мітіліні, які досліджують місцеві вчені за сприяння колег з університету Барі в Італії, приховують ще багато несподіванок. Особливо враховуючи те, що у світі майже не залишилося подібних споруд...

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: руїни амфітеатру в Мітіліні