Війна і мир Війна

Таємно-явне: хто й навіщо «злив» секретний пункт «плану перемоги» Зеленського

19:54 30 жов 2024.  3349 Читайте на: УКР РУС

У вівторок, 29 жовтня, The New York Times оприлюднила зміст одного із секретних протоколів «плану перемоги» Зеленського щодо необхідності постачання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Як повідомляє New York Times (NYT), в одному із секретних доповнень свого «плану перемоги» Володимир Зеленський просить союзників надати далекобійні крилаті ракети Tomahawk. Зазначимо, що в залежності від модифікацій вони можуть досягати цілі на дистанції до 5,5 тис. км. За дальністю польоту ці ракети більше ніж у сім разів перевершують ATACMS, які Україна отримала у 2024 році від США в обмеженій кількості.

Тим часом повідомляється, що нинішній господар Банкової запросив «залізо», здатне бити на 2400 кілометрів. Це і є, уточнює NYT, суть пункту розміщення в Україні «пакету неядерного стримування». При цьому високопосадовець анонімно заявив, що це «цілком нездійсненне прохання». Інші співрозмовники висловили «деяке роздратування планом перемоги Зеленського, назвавши його нереалістичним і майже повністю залежним від західної допомоги».

Також NYT розкриває причини відмови у знятті заборон на «дальнобій». Американські джерела кажуть, що Київ не надав переконливих доводів щодо використання вже переданої далекобійної зброї, а список цілей на території РФ набагато перевищує кількість ракет, які США чи будь-який інший союзник могли б поставити. Окремо акцентується, що Зеленського «приголомшило», що дозвіл на «дальнобій» йому так і не дали. Водночас, констатує газета, українська влада була готова до того, що план загалом ухвалено Заходом не буде.

«Партнери України вважають, що цей план насправді розрахований на українців – щоби підготувати їх до мирного врегулювання. Зеленський може використати свою жорстку рекламу – включно з нещодавнім зверненням до парламенту – щоб показати українцям, що він зробив усе, що міг, підготувати їх до можливості того, що Україні доведеться укласти угоду та дати українцям зручного цапа-відбувайла: Захід. Зеленський намагається знайти баланс між політичним тиском усередині країни та мінливою обстановкою за кордоном. Оскільки опитування показують, що більшість українців, як і раніше, не підтримують відмову від територій, але Захід дає недостатньо зброї для їх звільнення, лобістське турне пана Зеленського до США та Європи з «планом перемоги» можна розглядати як провальне. Жодна країна не дозволила Києву завдавати ударів углиб Росії далекобійною зброєю західного виробництва», - наголошує New York Times.

Як бачимо, червоною ниткою статті проходить теза про те, що очікування Києва на те, що Захід готовий і здатний надати потрібну кількість озброєнь, щоб перемогти РФ, на даний момент апріорі нереалістичні. І у зв'язку з цим як би ненароком проводиться думка, що зупинка війни по лінії фронту є не гіршим варіантом.

Досить показово, що практично ідентичні за смисловим наповненням посилки містяться і в публікації The Economist. За даними видання, США закінчується військова допомога для України. «Нам більше нічого їм дати, не пішовши на серйозні ризики в інших місцях», - заявило джерело в Білому домі. Журнал пише, що військова економіка країни-агресора може зіткнутися з кризою у віддаленій перспективі, але поки що вона перевершує виробничі потужності Заходу. Наприклад, ЄС заявляє, що виробляє понад мільйон снарядів на рік. Росія виробляє втричі більше, а також отримує підтримку від Північної Кореї та Ірану.

"М'яса" на болотах також вистачає з головою. За словами джерела в НАТО, РФ вербує по 30 тис. осіб на місяць, що "недостатньо для виконання внутрішніх цілей", але достатньо для покриття "гігантських втрат" останніх місяців. «Росія не може воювати вічно. Але занепокоєння серед американських, європейських та українських чиновників полягає в тому, що за нинішніх тенденцій Україна досягне своєї межі першою», - підсумовує The Economist.

Без збільшувального скла видно, що The Economist в унісон з New York Times ненав'язливо просувають ідею про те, що необхідність якнайшвидшої зупинки війни по лінії фронту могла б бути вигідною нашій країні. У даному контексті вкрай важливо акцентувати, що обидва вищевказані видання близькі до Демократичної партії, а отже, у разі перемоги на виборах 5 листопада Камали Гарріс кейс зупинки війни на лінії фронту може стати ключовим в українсько-американському переговорному порядку денному. Поки що ж у політкулуарах активно обговорюють публікацію NYT про секретний пункт «плану перемоги» Зеленського.

"Злив" інформації у ЗМІ прокоментував сам президент України. При цьому Володимир Зеленський був дуже різким.

«У ЗМІ сказали, що Україна хоче отримати багато ракет, як-от «Томагавк». Це була конфіденційна інформація між Україною та Білим домом. Як розуміти ці повідомлення? Отже, між партнерами немає нічого конфіденційного», - зазначив Зеленський на прес-конференції з журналістами країн Північної Європи.

Також Зеленський повідомив, що Україна отримала лише 10% допомоги, схваленої Конгресом США у 2024 році. За словами президента, західні партнери не надали всіх обіцяних систем ППО, що зовсім «не смішно».

«Особисто у мене виникає закономірне питання про те, як так, що секретна частина плану буквально одразу опинилася у ЗМІ? Можливо, витік стався, скажімо так, у профілактичних цілях, щоб союзник так більше не чинив. З іншого боку, можна припустити, що у зв'язку із загальним нагнітанням обстановки останнім часом публікація The New York Times – ніби натяк на те, що сьогодні США проти, але ніхто не знає, що буде завтра. Наскільки мені відомо, «ноги ростуть» із США. Тобто саме з подачі американців низка впливових медіа синхронно опублікували матеріали, які є близнюками за смислами та посилами», - зазначає у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

«А от якщо відкинути всю цю інформаційну суєту і припустити, а чи справді можуть опинитися на території України ракети Tomahawk? Знаєте, я б тут відповів питанням на запитання: а чи міг би хтось собі уявити, що будуть ATACMS, танки Leopard та інше західне озброєння? Думаю, навряд, але воно вже в нас і це аж ніяк не вигадана, а справжня реальність. Разом з тим, реальністю є й те, що США, м'яко кажучи, мляво реагують на появу в російсько-українській війні третьої країни в особі КНДР. Днями Байден дуже «глибоко» прокоментував цю проблему, сказавши всього три слова: «Це дуже небезпечно». При цьому жодних серйозних рішень союзників, передусім Вашингтона, ми поки не бачимо. Є лише слова, а рішень немає. А це означає одне – безкарність породжує вседозволеність, і тандем Москва/Пхеньян лише нарощуватиме обороти співпраці», - підсумовує співрозмовник.

До речі, про агресорів та ізгоїв. Не далі як у вівторок, 29 жовтня, Москву вдруге за останні півтора місяці відвідала глава МЗС КНДР Цой Цон Хі. «Візит проходить у рамках стратегічного діалогу, домовленість про активізацію якого було досягнуто лідерами наших країн у ході червневого саміту 2024 року», - заявили у росМЗСі.

«Поглиблення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю є загрозою як для індо-тихоокеанської, так і для євроатлантичної безпеки», - заявив недавно генсек НАТО Марк Рютте. У свою чергу, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, яка обговорила тему в телефонній розмові з південнокорейським президентом Юн Сок Йолем, назвала відправлення північнокорейських військ «критичною проблемою, яка посилює війну в Україні, яка так і так тривала. У Пентагоні ж перейшли від звинувачень до погроз. Як заявила представник відомства Сабріна Сінгх, Вашингтон не вводитиме нових обмежень на використання Києвом американської зброї, якщо КНДР вступить у війну з Москвою проти Києва.

За даними, які наводить Київ, Вашингтон і Сеул, загалом Пхеньян планує направити на схід Росії для навчання та подальшої участі у бойових діях понад 10,9 тис. військовослужбовців. Усі вони мають опинитися на російській території вже до грудня, при цьому понад 3 тис. вже перебувають на місці та проходять підготовку. Натомість Пхеньян, як стверджує Сеул, отримує від Москви технологічну підтримку для свого супутникового проекту.

Примітно, що днями південнокорейське агентство Йонхап повідомило: Сеул розглядає можливість відправлення своїх військових спостерігачів в Україну для надання допомоги в допиті північнокорейських військовополонених, якщо їх буде захоплено. Швидше за все, це питання буде детально обговорюватися під час візиту цього тижня до Києва делегації Південної Кореї, який, як повідомляє зовнішньополітичне відомство країни, відбудеться «з метою обміну інформацією про відправку військ КНДР до Росії та обговорення форм співпраці».

До речі, 29 жовтня президенти України та Південної Кореї Володимир Зеленський і Юн Сок Ёль поговорили телефоном і, як заявили на Банковій, «рішуче засудили незаконне військове співробітництво Північної Кореї та Росії, включаючи постачання зброї та розгортання військ». При цьому, за непідтвердженою офіційною інформацією, Зеленський вирішив вже найближчим часом направити до Південної Кореї спецпосланця для проведення «стратегічних консультацій».