Третій – не зайвий: як США через Іран посилюють тиск на Китай

Введена Центральним командуванням США блокада Ормузької протоки, що покликана припинити прохід танкерів з іранською нафтою, не змусила Китай зупинити рух своїх суден головним маршрутом постачання вуглеводнів з Перської затоки.

Як повідомляє Reuters, першим судном, яке безперешкодно пройшло через Ормузьку протоку у вівторок, 14 квітня, вже після оголошення американської блокади, став китайський танкер Rich Starry під прапором Малаві, завантажений у порту Хамрія в ОАЕ і перевозить близько 250 тис. барелів метанолу. Судно належить компанії Shanghai Xuanrun Shipping Co LTD та з 2023 року перебуває під санкціями США через зв'язки з офіційним Тегераном.

Таким чином, факт проходження через протоку китайського танкера став символічним актом неприйняття Пекіном односторонніх дій США. Як заявив напередодні представник МЗС КНР Го Цзякунь, китайська сторона має намір продовжувати використовувати Ормузьку протоку для перевезення вуглеводнів: «Ормузька протока є важливим міжнародним торговим шляхом для транспортування вантажів та енергоресурсів, і забезпечення його безпеки, стабільності та безперешкодного руху в ній відповідає спільним інтересам».

Помітне похолодання в американо-китайських відносинах перед візитом президента США Дональда Трампа до Пекіна, який планувався на кінець березня, проте через військову операцію проти Ірану було перенесено на 14–15 травня, стало, як зазначає Washington Post, одним із головних міжнародних наслідків ескалації в Перській затоці.

«Блокування проходу судів Ормузькою протокою крім посилення тиску на Тегеран після провалу американо-іранських переговорів в Ісламабаді ставить ще одну мету — вплинути на Китай, головного покупця іранської нафти. Незважаючи на неминуче зростання світових цін на нафту у разі продовження блокади протоки, США готові грати на загострення, щоб спробувати позбавити Китай постачань енергоресурсів з Ірану, створити проблеми для економіки КНР та отримати важіль тиску на Пекін перед переговорами президента Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна», - конституційно.

У той же час, Bloomberg повідомляє про те, що Трамп розраховує домогтися контролю над нафтовими запасами Ірану, щоб мати більше можливостей впливати на політику КНР. За словами співрозмовників агентства, нинішній господар Овального кабінету щиро вірить у те, що якщо нафту Ірану контролюватимуть США, то це зміцнить його позиції на переговорах із Сі Цзіньпіном.

Додатковим дзвінком, що є ознакою гри на підвищення ставок між США і Китаєм перед самітом у Пекіні, стали повідомлення американських медіа про нібито постачання китайської зброї Ірану, що дозволило Трампу виступити з новими погрозами на адресу КНР. «Якщо Китай це зробить, у Китаю можуть мати великі проблеми. Якщо ми їх зловимо на цьому, вони отримають 50-відсоткове мито», — заявив глава Білого дому, відповідаючи на запитання журналістів, як США відреагують на можливе постачання Пекіном зброї Тегерану.

Погрози Дональда Трампа на адресу Китаю пролунали невдовзі після того, як телеканал CNN повідомив, що Китай нібито має намір таємно поставити Ірану нові системи ППО. «Є ознаки того, що Пекін працює над тим, щоб відправляти ці вантажі через треті країни, щоб приховати їхнє справжнє походження», — заявили джерела телеканалу, назвавши серед таких озброєнь зокрема переносні зенітні ракетні комплекси MANPADS.

«Вони становили асиметричну загрозу для літаків ВПС США, що низько летять, в ході п'ятитижневої війни і можуть знову становити небезпеку, якщо бойові дії відновляться», — повідомило джерело CNN, за інформацією якого постачання з Китаю до Ірану «готуються в найближчі кілька тижнів». У Піднебесній тим часом спростували інформацію телеканалу та закликали трампівську адміністрацію уникати ескалації американо-китайських відносин. «Ми закликаємо американську сторону утриматися від безпідставних звинувачень, шкідливих спекуляцій та гонитви за сенсаціями. Ми сподіваємось, що зацікавлені сторони докладуть більше зусиль для зниження напруженості», — заявив речник посольства КНР у Вашингтоні Лю Пен'юй.

Утім, це не завадило Трампу зробити іншу, полярну за змістом заяву з приводу Китаю. Про те, що він… відкриває Ормузьку протоку. Як президенту США вдається однією рукою відкривати, а іншою – блокувати танкери, сказати складно. «Китай дуже радий, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це і для них, і для всього світу. Така ситуація більше не повториться. Вони домовилися не постачати зброю Ірану» - написав він у соцмережі Truth Social.

Також Трамп анонсував поїздку до Китаю. «Президент Сі Цзіньпін міцно обійме мене, коли я туди приїду. Ми робимо розумну та дуже плідну співпрацю. Хіба це не краще, ніж воювати? Але пам'ятайте: якщо доведеться, ми дуже добре воюємо, набагато краще за будь-кого іншого», - додав він.

У контексті загострення американо-китайських відносин у зв'язку з операцією проти Ірану, The Wall Street Journal звертає увагу на те, що після останньої зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна, що відбулася 30 жовтня минулого року в південнокорейському місті Пусан на полях саміту АТЕС, Білий дім дещо пом'якшив політику, зокрема призупинивши запровадження високих мит щодо найважливіших галузей китайської економіки.

Загалом, у знаменнику виходить, що, посилюючи тиск на Пекін, США поки що уникають практичних кроків, які можуть викликати новий виток ескалації перед самітом Трампа і Сі. Тим часом китайська влада з огляду на непередбачуваність нинішньої американської адміністрації напередодні оприлюднила правила щодо протидії «необґрунтованим екстериторіальним заходам з боку іноземних держав», які набули чинності з 14 квітня після їх публікації китайськими державними ЗМІ. Нові правила як контрзаходи передбачають запровадження заборони або обмеження імпортно-експортної діяльності з Китаєм та заборону або обмеження інвестицій у КНР. При цьому тематичний кейс Ормузької протоки в Піднебесній не коментують, уникаючи навіть непрямих згадок про цей трек.

«Мене непокоїть одне питання, коли я чую про «геніальний план» Трампа блокування Ормузької протоки. Кажуть, що блокада вб'є іранську економіку, але пані та панове, незважаючи на десятиліття посилених та ослаблених санкцій, Іран демонстрував разючу стійкість у нарощуванні та підтримці обсягів нафтового експорту. Хоча вихід США з JCPOA (міжнародна угода щодо ядерної програми Ірану, підписана в 2015 році між Іраном та групою «5+1» (США, Китай, Росія, Великобританія, Франція + Німеччина та ЄС, - ред.) у 2018 році обвалив експорт до 444 тисяч барелів на добу у 2014 та до 1,6 мільйона у 2025-му. Іран і Китай розробили систему торгівлі нафтою, що обходить західні банки та судноплавні компанії. Іран відправляє нафту до Китаю на "темних" танкерах без транспондерів, отримуючи оплату в юанях через дрібні китайські банки. Після прибуття до Китаю вантажі перемаркуються як малайзійська або близькосхідна нафта. Трейдери використовують методи обману, включаючи перемаркування нафти іранського походження, трансляцію фальшивої інформації про маршрути танкерів та використання тіньового флоту старих суден, власність яких важко відстежити. Цю нафту купують дрібні незалежні китайські нафтопереробні заводи – так звані «чайники» – куди припадає близько 90% всього іранського нафтового експорту. Вони важко піддаються виявленню і не мають зв'язку з американською фінансовою системою, яка критично обмежує ефективність санкцій США», - наголосив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

«У 2022 та 2023 роках іранський нафтовий продаж приніс по 53–54 мільярди доларів — і це, незважаючи на санкції. Іранці під нафтовим тиском не просто вижили – вони вдосконалились. Тривалість рейсів нормалізувалася, координація перевалки «борт у борт» прискорилася, а маршрутизація стала більш структурованою. Тобто навіть якби морська блокада Ормуза спрацювала технічно, а вона не спрацює, в Ірану вже готова альтернативна інфраструктура для нафтового експорту, яку він відпрацьовував роками. Китай не перестане купувати іранську нафту через американський ультиматум, бо вже довів, що готовий ігнорувати санкції США саме в цій сфері. Блокада Ормуза б'є по всіх, включаючи США та їхніх союзників, але не зупиняє ту частину іранського нафтового потоку, яка вже й так обходиться. Можна, звичайно, застосувати один інструмент, який справді може вдарити по іранських доходах. Для цього потрібно цілеспрямовано тиснути на Китай. Але це торгова війна з Китаєм одночасно з Іраном — Трамп уже й так веде тарифну війну і додавати ще один фронт вкрай ризиковано», - підсумовує експерт.

Тим часом у середу, 15 квітня, голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія повинні зміцнювати двосторонні відносини і твердо відстоювати законні інтереси обох країн для захисту Глобального Півдня. "Сторони повинні зміцнювати стратегічну взаємодію та вести більш тісну дипломатичну координацію, щоб сприяти виведенню відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії Росії та Китаю на більш високий рівень", - підкреслив Сі під час зустрічі з главою РосМЗС Лавровим. Як додав голова КНР, Пекін та Москва мають працювати і над зміцненням авторитету та життєздатності ООН, а також «тісно координувати та співпрацювати в рамках ШОС, БРІКС та інших організацій». Тобто Пекін, як бачимо, активно грає на американських нервах, наочно демонструючи, що ідея фіксу Трампа про відрив РФ від КНР залишається рожевою мрією.