Тримати інших і не зламатися самому: як медики протидіють вигоранню – практичні інструменти від ZDOROVI

Вони рятують життя, підтримують пацієнтів, а після зміни повертаються додому до нескінченного списку турбот і відповідальності. Чи вистачає сил на себе? Здебільшого – ні.

Щоб підтримати тих, хто опинився на межі, команда ZDOROVI за підтримки Americares створила онлайн-курс «Перша психологічна допомога для медиків та протидія професійному вигоранню». Це 1 година практичних знань і вправ, які можуть стати першою допомогою для медпрацівників.

У курсі ви знайдете:

• алгоритм першої психологічної допомоги з п’яти кроків: безпека, контакт, стабілізація, інформування, план дій;
• пояснення, як розпізнати тригери та ознаки емоційного виснаження;
• практичні вправи саморегуляції за моделлю BASIC Ph (дихання, заземлення, робота з емоціями, мислення, фізичні практики, соціальна підтримка);
• інструмент самотестування, щоб оцінити власний рівень вигорання;
• корисні контакти: гарячі лінії, психологи та ресурси підтримки для медиків.

Долучитися до курсу можна за посиланням: https://youtu.be/VV2352eHQ5w

Але за сухими словами «вигорання» та «виснаження» стоять живі історії. Оксана (ім’я змінене з міркувань конфіденційності) – лікарка-реабілітолог. Її робота щодня пов’язана з людьми, які борються за відновлення після важких травм. Вона вчить їх знову ходити, відчувати тіло, повертатися до життя. Для своїх пацієнтів Оксана – приклад сили й надії.

Але вдома на неї чекає зовсім інший фронт. Чоловік із психічним розладом потребує постійного догляду. Двоє дітей мають хронічні захворювання, і жодної родинної підтримки поруч немає. Усе на її плечах – нескінченний список обов’язків і відповідальність, яка не дозволяє зупинитися навіть на мить.

Замість відпочинку після роботи – дієти й ліки, організація обстежень, контроль кожної дрібниці. Щоночі вона прокидається від тривоги: чи вистачить грошей на лікування, чи встигне здати аналізи, чи зможе дати дітям те, що їм потрібно. Постійне відчуття виснаження перетворюється на фон, у якому немає місця радості.

Оксана звикла допомагати іншим. Вона вміє слухати, заспокоювати й підтримувати своїх пацієнтів, але коли справа дійшла до неї самої – сил уже не залишилося. Симптоми професійного вигорання стали буденністю: втома, байдужість, роздратування, відчуття провини, що “робиш замало”, навіть коли робиш більше, ніж можливо.

Історія Оксани – не виняток, а радше віддзеркалення ситуації сотень українських медиків. Вони тримають систему охорони здоров’я, рятують життя, але часто забувають про власне.

Саме тому ми створили цей курс – щоб у лікарів і медсестер з’явився простий і доступний інструмент для турботи про себе. Бо медики теж мають право на відновлення, адже лише так вони можуть залишатися опорою для своїх пацієнтів.