Трудові права під скорочення: як ініціативи Галини Третьякової знищують захист працівників

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №14385, який пропонує змінити правила трудових відносин на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях. Однією з його авторок є Галина Третьякова – голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Цей закнопроєкт подається, як адаптація трудового законодавства до умов війни. Втім, аналіз його норм показує, що значна частина змін фактично звужує права працівників і послаблює механізми їхнього захисту.

Працівник без зарплати і без стажу

Зокрема, законопроєкт передбачає, що у разі відсутності працівника на роботі на території бойових дій або окупації цей період не оплачується, а стаж для щорічної відпустки не зараховується. 

Однак, важливо розуміти, що йдеться про ситуації, коли людина не може працювати через об’єктивні причини. Якто небезпеку, евакуацію чи втрату доступу до робочого місця. При цьому саме працівник у такій моделі несе основні втрати і фактично відповідає за наслідки обставин, які від нього не залежать.

“Заморожені” трудові договори

Законопроєкт дозволяє роботодавцю в односторонньому порядку призупиняти трудовий договір, посилаючись на бойові дії або окупацію і “неможливість виконання обов’язків”. Працівника про це можуть повідомити дистанційно.

На практиці це означає, що працівник залишається без зарплати на весь період призупинення договору, що може тривати до завершення бойових дій або зміни місцезнаходження роботодавця.

Водночас оскаржити таке рішення майже неможливо: законопроєкт дозволяє це зробити лише в одному випадку – якщо територія формально не входить до переліку зон бойових дій або окупації. Інші обставини не враховуються.

Роботодавець без відповідальності

Окрім цього, пропонується ще й суттєво розширити перелік випадків, коли роботодавець звільняється від відповідальності. Зокрема за затримку виплати заробітної плати, за порушення кадрового документообігу, за неналежне ведення трудової документації. Для працівників це означає слабший захист у питаннях зарплати, стажу і соціальних гарантій.

Послаблення вимог безпеки праці

Окремий блок норм фактично дозволяє роботодавцям не дотримуватися значної частини вимог охорони праці – від медичних оглядів до забезпечення безпечних умов роботи. Це створює парадоксальну ситуацію, коли в умовах підвищених ризиків рівень формальних гарантій безпеки знижується.

Менше гарантій для соціально вразливих категорій

Особливо показовою виглядає норма щодо осіб з інвалідністю. Законопроєкт дозволяє роботодавцям на територіях бойових дій та окупації не дотримуватися частини вимог щодо їх працевлаштування та створення спеціальних умов праці.

І це при тому, що зараз кількість українців з інвалідністю зростає, зокрема за рахунок військових, які повертаються з фронту з пораненями. Фактично йдеться про ситуацію, коли саме ті категорії громадян, які потребують підвищеного захисту, можуть втратити навіть базові гарантії доступу до праці та належних умов роботи.

Фактично ініціатива, авторкою якої є нардеп Галина Третьякова, передбачає обмеження ключових трудових гарантій: права на оплату праці у складних умовах, зарахування стажу, безпечні умови праці та соціальний захист вразливих категорій. У такій логіці працівник втрачає базові запобіжники – тоді як роботодавець отримує більше можливостей і менше відповідальності.

Політичний контекст

У цьому контексті окремої уваги набуває політична позиція Галини Третьякової щодо профспілкового руху. Напередодні виборів голови Федерації профспілок України вона публічно підтримала кандидата Павла Пруднікова.

Це виглядає особливо показово, зважаючи на зміст законодавчих ініціатив, які просуваються профільним комітетом під її керівництвом. Адже саме профспілки мають бути тією стороною, яка реагує на звуження трудових прав і відстоює інтереси працівників.

У такій ситуації виникає цілком логічне питання: чи зможе профспілковий рух зберегти незалежність і виконувати свою захисну функцію, якщо його очолить кандидат, якого відкрито підтримує політик – автор норм, що послаблюють соціальні гарантії? 

Інакше кажучи, йдеться не лише про окремий законопроєкт, а про ширший підхід до трудової політики, в якому баланс системно зміщується не на користь працівника.