ТСК Ради заявила про недостатню ефективність НАЗК у перевірках е-декларацій, готує зміни до законодавства

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих фактів корупції або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади заслухала звіт щодо діяльності НАЗК і за підсумками констатувала недостатню ефективність агентства у перевірках е-декларацій. Попри те, що керівник НАЗК у звіті заявив про нібито успішні результати, ТСК дійшла висновку про потребу корекції моделі контролю та анонсувала підготовку законодавчих змін.

Голова ТСК Сергій Власенко зазначив, що чинна система декларування є надмірно складною та не забезпечує належної якості перевірок.

«Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, неадаптована й фактично штовхає декларантів на помилки. В чому проблема будь-якої декларації? Декларант відповідає за все, держава не відповідає ні за що. Тож ми вважаємо, що НАЗК у нинішньому вигляді повною мірою не справляється з виконанням своїх обов’язків», – сказав він.

За даними, розглянутими ТСК, наявна статистика перевірок свідчить про диспропорції у пріоритезації: судді – 64 повні перевірки (близько 1,5%), САП – близько 3%, НАБУ – 0,3%, народні депутати – 7%. «За наслідками цих цифр виходить, що представники правоохоронних органів випадають з-під ефективного контролю НАЗК», – наголосив Власенко.

Комісія також звернула увагу на прогалини періоду 2022–2023 років, коли агентство було позбавлене функції контролю декларацій, та на відсутність диференційованого підходу до визначення конфлікту інтересів. За словами Власенка, НАЗК застосовує «єдину методологію» до різних категорій посадовців, тоді як ризики та повноваження у, наприклад, детектива НАБУ, слідчого поліції чи народного депутата суттєво відрізняються та потребують окремого методологічного регулювання.

ТСК повідомила про підготовку пакета поправок, що передбачає:

• спрощення подання декларацій та встановлення чітких, публічних строків та критеріїв повних перевірок;
• запровадження ризикоорієнтованого підходу без дублювання процедур;
• публікацію деталізованої статистики перевірок по всіх органах, зокрема правоохоронних та судової влади;
• закріплення обов’язку НАЗК самостійно ініціювати перевірки, а не лише реагувати на звернення.

«Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикоорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників, які розпоряджаються коштами або керують органами державної центральної», – підсумував Власенко.