Цього дня двадцять шість років тому вийшла на екрани перша "Матриця"

Перша «Матриця», яка вийшла у прокат 31 березня 1999 року, знаменита, серед іншого, тим, що викликала на початку «нульових» років своєю ідеєю існування та взаємопроникнення матеріального та віртуальних світів сплеск захоплених відгуків інтелектуалів.

У "всезнайці" (в даному випадку - точно в лапках) Вікіпедії серед можливих джерел фільму названі навіть Платон і "Аліса в країні чудес", проте не названий найпряміший і безпосередній. А саме - загальна ідея і навіть деякі герої «Матриці» "виросли" з роману Вільяма Гібсона "Нейромант", канонічної для жанру "кіберпанк" книзі, яка ще за півтора десятиліття до виходу "Матриці" отримала вищі літературні премії в жанрі фантастики - "Хьюго" і "Неб'юла", і ввела в масову культуру такі поняття як «кіберпростір» та «віртуальна реальність». 

І саме героїня "Нейроманта" найманка-охоронець Моллі з її бойовими якостями надлюдського рівня стала прообразом через півтора десятиліття аналогічного образу Трініті в «Матриці».

Пізніше, у нульові роки, трилогія "Матриця" стала новим словом у кіновиробництві. Третій фільм франшизи був першою стрічкою, чий прем'єрний показ відбувся одночасно в кінотеатрах усіх головних світових міст 5 листопада 2003 року, причому з урахуванням різниці в часі в різних часових поясах. Для цього довелося, наприклад, щоб прем'єра фільму почалася в Токіо не пізніше 23 години, запустити його в Лос-Анджелесі о 6-й ранку.

А через кілька років стало зрозуміло, що трилогія братів Ларрі та Енді Вачовскі блідне у порівнянні з тим, що вони зробили із самими собою, у реальному житті. Ларрі Вачовскі, на вигляд - брутальний чоловік, та ще й одружений, пізніше зізнався, що завжди відчував себе жінкою, ненавидів своє чоловіче тіло і через це не раз був близьким до самогубства. Нарешті 2003-го року він (чи вже вона?) зробив камінг-аут, розлучився, змінив стать, став ланою Вачовскі - і потім знову одружився, причому з утримувачкою БДСМ-клубу домінатрікс Карін Вінслоу.

Енді Вачовскі, який мав такі ж проблеми, як і брат, протримався з камінг-аутом ще десять років - і зробив його лише під загрозою журналістів, що вони це зроблять за нього. У результаті він став Ліллі Вачовскі, але, як писали кілька років тому деякі західні ЗМІ, з новою самоідентифікацією у нього, на відміну від Лани, проблеми. Була навіть версія, що саме тому (мовляв, у Ліллі депресія) Лана знімала четвертий фільм франшизи "Матрицю: Воскресіння" наодинці.

Так стали зрозумілі особисті витоки тематики "Матриці" - хіба могли Лана та Ліллі, будучи ще чоловіками. сприймати своє життя в тілах, які вони ненавиділи, як реальність? І хіба не могло їм здатися, що вони живуть у цих чоловічих тілах як у Матриці, з якої їм треба вирватися в реальний світ?

Повертаючись у кінець дев'яностих та початок нульових років, зазначимо, що "Матриця" стала рідкісним прикладом взаємопроникнення "масової" та "високих" культур. Недарма найпопулярніший філософ того часу Слава Жижек узяв із неї назву для своєї тодішньої книги «Ласкаво просимо до пустелі реального».

І хоча за часом фільм став уже фактом історії, деякі сцени в ньому досі виглядають так, ніби їх знімали сьогодні.

Заставне фото: Вікіпедія