Винахідник жанру "кіберпанк" письменник-фантаст Вільям Гібсон святкує сьогодні свій ювілей

Тим, хто читає фантастичну літературу, і тим більше тим, що любить в ній такий жанр як "кіберпанк", пояснювати місце, яке займає в ній письменник Вільям Гібсон, якому сьогодні виповнилося 75 років, не треба.

Американо-канадський (живе у Ванкувері) письменник зробив у сучасній літературі масу відкриттів, починаючи з 1984-го року, коли він у романі «Нейромант», удостоєному всіх престижних премій у жанрі фантастики, вперше зробив головним героєм хакера (тоді й слова такого не було , Гібсон цих хлопців називає "кібер-ковбоями"), і до сьогоднішнього дня, коли збуваються інші його передбачення. Так, наприклад, ще 2003-го року в «Розпізнаванні образів» він першим зобразив той вид мистецтва, який сьогодні відомий під абревіатурою NFT.

Для тих, хто фантастичну літературу не читає, достатньо сказати, що кінофраншиза «Матриця», яка викликала на початку «нульових» років своєю ідеєю існування та взаємопроникнення матеріального та віртуальних світів сплеск захоплених статей інтелектуалів, вся вийшла з вищезгаданого «Нейроманта».

Цей роман, який відкрив у 1984-му році трилогію Гібсона «Кіберпростір», до якої згодом увійшли також його романи «Граф Нуль» та «Мона Ліза Овердрайв» та деякі оповідання, першим ввів у масову культуру такі поняття як «кіберпростір», « віртуальна реальність» та «штучний інтелект». А його героїня найманка-охоронець Моллі з її бойовими якостями надлюдського рівня вплинула на створення через півтора десятиліття у «Матриці» аналогічного образу Трініті.

До речі, в "Кіберпросторі" показано, що справжніми володарями людства у світі кіберпанку є не національні уряди, а транснаціональні корпорації, які спочатку заволоділи кіберпростором, а потім перейшли від нього до оволодіння реального світу. І. загалом, " новий світ " Гібсона показаний в нього цікавіше і глибше, ніж " новий світ " у Вачовскі - просто кіно дало братам (на той час ще братам) більше інструментів емоціонального впливу .

І ще одне. "Кіберпанк" Гібсона (ще одна його екранізація, цього разу буквальна - "Джонні-мнемонік" з Кіану Рівзом) знаходиться в тісній спорідненості зі "стімпанком", чиї образи натхненні фантастикою XIX століття, зачарованою різною технікою і машинами (згадайте, наприклад , у Жюля Верна, підводний човен "Наутілус" капітана Немо, мультикоптер Робура-завойовника та "плавучий острів", на якому живуть мультимільйонери).

Інакше кажучи, розповідаючи про світ майбутнього, Гібсон бачить і описує його в найдрібніших деталях, що надає його прозі особливої переконливості. Втім, переконливість сумну, бо бачить цей світ письменник виключно в похмурих тонах. Натомість люди в нього завжди залишаються живими людьми з яскравими характерами (особливо Гібсону вдаються героїні-жінки) – і це ще одна причина, через яку його так цікаво читати.

Фото: facebook