Цього дня в Лондоні побачив світ один із найзнаменитіших в історії світової літератури романів

Коли Даніель Дефо опублікував свій черговий і можна навіть сказати, "пересічний" (всього він написав близько 500 творів) роман, назва у нього була набагато довша сьогоднішній: «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив 28 років на самоті на безлюдному острові біля острова берегів Америки поблизу усть річки Оріноко, куди він був викинутий після загибелі корабля, під час якого весь екіпаж корабля, крім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим».

Минали роки, за які назва скоротилася до сучасної, а роман став згодом класикою світової літератури, причому одночасно "дитячою" (в адаптованому варіанті) та "дорослою". Найбільше цьому здивувався б, напевно, сам Дефо, який цінував зовсім інші свої твори, від яких сьогодні історії літератури залишилися, окрім "Робінзона", максимум три - "Молль Флендерс" (оригінальна назва - "Радості та прикрості знаменитої Молль Флендерс"), "Щоденник чумного року" та "Роксана" ("Щаслива куртизанка, або Роксана")..

Вважається, що прототипом для роману стала реальна історія шотландського матроса Селкірка, який провів на безлюдному острові п'ять років, з 1704 по 1709 рік. Але справжній Селкирк здичавів за п'ять років, а вигаданий Робінзон 28 років постійно «ріс над собою». Насправді "Робінзон Крузо" вийшов чимось на кшталт утопії - мовляв, людині під силу практично все, і навіть не просто вижити на безлюдному острові, а й перетворити його на зразкове господарство.

У 19 столітті цю ноту посилив, додавши до неї "силу науки і колективізму", Жюль Верн у своєму "Таємничому острові", який одночасно полемізує з Дефо - адже у Верна моряк Айртон, який потрапив у ситуацію Робінзона, справді "здичав".

Цікаво, що Дефо потім написав ще дві книги, де згадується Крузо. Але сьогодні їх ніхто не читає.

Тож секрет успіху у читачів так і залишається таємницею.

Фото: Pinterest