Цього дня в 1942 році відбулася прем'єра фільму, який європейці вважали халтурою, а американці - найкращим в історії Голлівуду

"Касабланка" - класичний приклад парадоксів, які не такі рідкісні в історії кіно.

У 1944-му році фільм отримав три "Оскари" (найкращі фільм, режисура і сценарій), проте потім стрічка, дія якої відбувається на початку війни в марокканській Касабланці, що на той час була під контролем вішистської Франції, неодноразово піддавалася критиці європейських інтелектуалів як халтура.

Водночас у США її нерідко називали найкращою в історії не лише Голлівуду, а й світового кіно. (Як мінімум – у першій десятці). Також головні ролі, зіграні в "Касабланці" Хемфрі Богартом та Інгрід Бергман, вважаються найкращими в їхній кар'єрі, хоча "Оскарів" за них вони не отримали.

У чому причина таких дивних подій та думок навколо фільму, найкраще пояснив знаменитий італійський письменник, літературознавець та критик Умберто Еко. Він написав, що один, два чи три мелодраматичні штампи в якомусь фільмі можуть викликати роздратування. Але коли весь фільм складається з таких штампів, то він вже переходить в іншу якість - антології штампів.

Додамо до цієї думки, що культовий американський культуролог Маршалл Макклюєн, той самий, якому належить знамените визначення "всесвітнє село", сказав свого часу, що звичайний об'єкт, вилучений з історичного контексту, може стати згодом витвором мистецтва.

З "Касабланкою" саме це й сталося. Так, наприклад, хаотичний сценарій, який був, по суті, переробкою стереотипної гангстерської історії у фільм про другу світову війну (недаремно до початку зйомок він навіть не був закінчений, оскільки сценаристи схилялися до прямо протилежних фіналів), раптом став "оскароносним".

Деякі фразу з фільму увішли в список найпопулярніших цитат в американському кіно. Ну і, нарешті, згодом, як можна побачити навіть з короткого трейлера, Богарт та Бергман у "Касабланці" стали "іконами стилю".

Фото: Вікіпедія