У Держдумі РФ уточнили територіальні кордони визнаних республік «Л/ДНР»

Голова думського комітету з СНД Леонід Калашніков спочатку зробив заяву, що "Л/ДНР" буде визнано РФ у кордонах Донецької та Луганської областей, але потім дезавуював ці заяви. Про це повідомляють "РИА "Новини" та Telegram-канал видання "Підйом".

21 лютого заступник голови комітету Ради Федерації РФ у міжнародних справах Андрій Клімов заявляв, що Росія визнає "республіки" у "кордонах, які зараз фактично встановлені".

"У цій угоді не уточнюється, але я думаю, що мається на увазі "державність", яка була затверджена на "референдумі" старому та єдиному, який був проведений в інших межах, ніж ті, що зараз займає "ДНР", - заявив Калашников. Як відомо, російські окупанти контролюють лише частину Донецької та Луганської областей.

Проте о 09:40 Калашніков спростував свої слова про визнання "Л/ДНР" у межах Донецької та Луганської областей.

"Угода не уточнює кордонів. Не знаю, хто запустив ці чутки, що ми визнаватимемо "Л/ДНР" у межах Донецької та Луганської областей… Ця угода про співпрацю між країнами в тих кордонах, у яких вони почуваються, звертайтеся до них" , – сказав він у коментарі "Підйом".

Перший зампредкомітету Держдуми з міжнародних справ Світлана Журова, у свою чергу, у коментарі РБК, теж спростувала визнання "Л/ДНР" у межах Донецької та Луганської областей.

"У тих межах, що зараз, звісно. Ніхто не збирається йти далі. Ми в документах жодних інших кордонів не визначали", - сказала Журова.

Читайте також: Кабмін поновив список тимчасово непідконтрольних Україні населених пунктів на Донбасі

Визнання "Л/ДНР" Росією

21 лютого президент РФ Володимир Путін визнав "Л/ДНР" і підписав з ватажками збройних формувань "республік" Денисом Пушиліним та Леонідом Пасічником договори про дружбу, надавши наказ російським військам окупувати ОРДЛО.

Ряд країн світу засудили дії російського керівництва, назвавши таке рішення глави Кремля порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, а президент Володимир Зеленський заявив, що цим РФ фактично оголосила про вихід із "Мінських угод".

Президент США Джо Байден назвав визнання Путіним "Л/ДНР" загрозою нацбезпеці Сполучених Штатів і негайно ввів санкції проти торгівлі з ОРДЛО і готує розширений пакет обмежень проти РФ. Крім того, Великобританія планує 22 лютого оголосити про запровадження санкцій проти Росії.

Зараз РФ зосередила біля кордону України майже 200 тисяч солдатів РФ, які, як побоюється Захід, Кремль може розпочати повномасштабне вторгнення.

У Києві побоюються провокацій з боку російських окупантів на Донбасі, які у разі успішного проведення можуть дати росіянам привід вторгнутися на підконтрольну Україні територію.

Історія збройного конфлікту 2014-2022. Довідка Lenta.UA :

• 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС розпочався Євромайдан, який закінчився наприкінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича та його оточення.
• 1 березня 2014 року Путін ввів війська Росії в Автономну Республіку Крим.
• 16 березня 2014 року відбувся сепаратистський референдум про "приєднання Криму" до Росії
• 18 березня 2014 року Росія анексувала АРК.
• У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції проти РФ через Крим, які продовжуються кожні півроку.
• Збройний конфлікт на Донбасі триває із квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть бути хіба що російські «добровольці».
• За даними ООН на липень 2021 року , внаслідок війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 людей.
• Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) та Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З того часу найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, проте війна перейшла при цьому в розряд хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями та неминучими втратами як з обох боків, так і серед цивільного населення.
• 17 квітня 2014 року в Женеві відбулися переговори держсекретаря США Джона Керрі , єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їхніми підсумками було зроблено спільну заяву. У ньому сторони домовилися провести деескалацію конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію учасникам протестів, окрім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів та політичних сил України.
• 7 квітня 2014 року – за десять днів до зустрічі у Женеві – Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, ухвалив рішення про початок АТО у східних областях. Для цього він заявив про залучення армії.
• 11 травня 2014 року на території Донецької та Луганської областей відбулися сепаратистські "референдуми" щодо проголошення незалежності "Л/ДНР".
• 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) у Шато-де-Бенувіль у Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч у «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав – України, Німеччини, Франції та Росії – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін.
• 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", який виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій у Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
• 5 вересня 2014 року під егідою тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія у Мінську в будівлі «Президент-готелю» було підписано перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма , який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні , з боку "ЛНР" та "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький та Олександр Захарченко .

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського у посередники для переговорів із Путіним

• 19 вересня 2014 року був підписаний меморандум, який передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відведення важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації та БПЛА та на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.
• 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди ("Мінськ-2"). Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу та відновлення контролю української армії над кордоном із Росією.
• 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував порядок набуття чинності законом про надання ОРДО та ОРЛО особливого статусу.
• 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, у якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасниці якого віддані їхній повній імплементації.

Мінські угоди

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

17 лютого 2015 року резолюцію на підтримку угод ухвалила Рада Безпеки ООН. Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Формула Штайнмаєра» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмаєра». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Останній саміт у Парижі

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про три наступні пункти розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням тодішньогоканцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчою, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтереси. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими кордон починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Фото: УНІАН