У Києві відбувся круглий стіл «Гетьман Іван Виговський поза “Тисячовесною”: експертна помилка чи системна проблема?»

Предметом фахової дискусії стали результати другого етапу конкурсного відбору в межах державної президентської ініціативи «Тисячовесна», за підсумками якого до переліку фіналістів не увійшов проєкт «Інтерактивна та цифрова ревіталізація території середньовічного оборонного замку родини гетьмана Івана Виговського у селі Руда як однієї з ключових локацій історико-культурного простору “Гетьманська Руда”», поданий Громадською організацією «Тренерська асоціація України».

Проєкт передбачає комплексне історико-археологічне дослідження території, наукову реконструкцію замкового комплексу, створення цифрових моделей, використання технологій віртуальної реальності, сучасних мультимедійних рішень та освітніх інструментів для популяризації української історичної спадщини в Україні та світі.

Під час заходу учасники наголосили, що проєкт є результатом багаторічної роботи команди, яка ще з довоєнного часу проводить дослідження спадщини гетьмана Івана Виговського. До його реалізації залучені історики, археологи, науковці, фахівці з цифрових технологій, представники громадського сектору та креативних індустрій. Значний обсяг дослідницької роботи вже було виконано за власні кошти.

Особливу увагу учасники круглого столу приділили питанням відповідності результатів конкурсного відбору стратегічним цілям державної культурної політики, визначенню пріоритетів фінансування проєктів загальнонаціонального значення в умовах війни, а також ролі історичної пам’яті як важливого чинника національної безпеки, культурної дипломатії та формування української державної ідентичності.

Учасники також обговорили необхідність забезпечення максимальної прозорості експертного оцінювання, відкритості конкурсних процедур та зміцнення суспільної довіри до механізмів розподілу державного фінансування у сфері культури.

Окремий блок дискусії був присвячений постаті гетьмана Івана Виговського — одного з найвизначніших державотворців XVII століття, чия діяльність має важливе значення для сучасного осмислення української історії, розвитку українсько-польського партнерства та утвердження української національної пам’яті.

Організатори повідомили, що скористаються передбаченим конкурсною процедурою правом на апеляцію щодо результатів конкурсного відбору. Водночас вони наголосили, що проведення круглого столу не є критикою державної ініціативи «Тисячовесна». Навпаки, його головною метою стало конструктивне професійне обговорення шляхів удосконалення державної культурної політики, підвищення прозорості конкурсних механізмів та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на підтримку проєктів, які формують історичну пам’ять України.

За підсумками заходу учасники висловили готовність продовжувати професійний діалог між державою, експертним середовищем та громадськістю, адже саме відкритість, прозорість і партнерство є необхідними умовами розвитку сучасної культурної політики та зміцнення української державності.

Круглий стіл став майданчиком для відкритої дискусії щодо майбутнього української культурної спадщини та підтвердив важливість суспільного діалогу у питаннях, що визначають історичну пам’ять, національну ідентичність і культурний розвиток України.