У космосі знайдено таємничий об'єкт, який у 10 мільйонів разів яскравіший за Сонце

Астрономи NASA спантеличені рентгенівським пульсаром M82 X-2, який відноситься до тих, що вчені називають надсвітловим джерелом рентгенівського випромінювання (англійською ultraluminous X-ray sources або ULX), і сяє приблизно в 10 мільйонів разів яскравіше, ніж Сонце. Про це повідомляє The Astrophysical Journal.

Вчені були збиті з пантелику таємничим небесним об'єктом, настільки яскравим, що, згідно з фізикою, він повинен був вибухнути.

NASA відстежує так звані ультраяскраві джерела рентгенівського випромінювання (ULX), неможливі об'єкти, які можуть бути в 10 мільйонів разів яскравішими за Сонце, щоб зрозуміти, як вони працюють.

Теоретично ці об'єкти неможливі, оскільки вони порушують межу Еддінгтона*. Верхню межу відношення світності до маси стабільної зірки, що генерує енергію в процесі перетворення водню на гелій.

Нове дослідження однозначно підтверджує, що M82 X-2, ULX, віддалена від нас на 12 мільйонів світлових років, така ж яскрава, як і передбачали попередні спостереження.

22 січня 2014 року в галактиці M82, розташованій у сузір'ї Велика Ведмедиця, спалахнула наднова зірка SN 2014J. Галактика M82 знаходиться на відстані 12 млн світлових років від нашої галактики і має видиму зоряну величину трохи менше 9. Ця наднова є найближчою до Землі, починаючи з 1987 (SN 1987A).

Довідка lenta.ua

Еддінгтона межа (названа на ім'я англійського астрофізика Артура Стенлі Еддінгтона - Arthur Stanley J. Eddington (1882-1944)).

Межею Еддінгтона називається величина потужності електромагнітного випромінювання, що виходить з надр зірки, при якій його тиску достатньо для компенсації ваги оболонок зірки, що оточують зону термоядерних реакцій. Тобто зірка перебуває у стані рівноваги: не стискується і розширюється .

У 1920 році Артур Еддінгтон, знайомий з роботами Ейнштейна, припустив, що енергія в зірках виділяється за рахунок перетворення водню на гелій: за такої реакції за рахунок дефекту маси має виділятися достатньо енергії для випромінювання зірок протягом багатьох мільйонів і навіть мільярдів років.

Фото: NASA/JPL-Caltech/SAO/NOAO