У прокат виходить кінокомедія про те, що сорок років - кращий час для кохання.

Почнемо, як вже, на жаль, увійшло в звичку, з оригінальної назви фільму. На французькій, тобто рідній, мові він називається Premières vacances, що при всьому бажанні як «Шалені канікули» не переведеш. Але схоже, що дистрибутори вважають, що слово «шалені» залучить в кіно більше глядачів. Якщо це і так, то стосується, скоріше, підліткової аудиторії, а героям фільму, вірніше, граючим їх акторам - під сорок років.

А сорок років - це вже вік, коли людині важко себе змінити. Ось і Бену (Джонатан Коен) і Маріон (Каміль Шаму) це спочатку зовсім не вдається. Якщо чоловік в сорок років ще холостяк, то це або плейбой або занудний педант. Бен - якраз другий варіант. Якщо жінка в сорок років ще незаміжня, то це або стара діва, або навіжена панночка, яка найбільше на світі любить свободу. Маріон - теж саме другий варіант. До того ж вона ще й творча натура, художниця, яка малює комікси. (Нагадаємо, що, як ми вже писали, книжки-комікси у Франції дуже популярні і продаються на одному рівні з романами).

Зустрівшись завдяки додатку Tinder, Бен і Маріон вже через годину очного знайомства повинні були б розлучитися, настільки вони різні за характером люди, але тут раптом виявилося, що вони відмінно підходять один одному в ліжку. Секс був настільки хороший, що вони навіть вирішили провести разом відпустку, в перший же день якої стартували їх відпускні пригоди, що займають весь фільм.

Почнемо з того, що вони вирішили поїхати в Болгарію «дикунами», розраховуючи на місцеву екзотику і дешевизну. Однак підшукана через Airbnb (тут знову, як і в випадку з Tinder, легка іронія з приводу новомодних вигадок) кімната виявилася коміркою в халупі з унітазом за фіранкою. Маріон, втім, така натура, якій подобається все, але для Бена, який звик до розміреного паризького комфорту і самотності, це нестерпно.

Йому вдається вмовити Маріон виїхати (оплата за чотири дні пропала, ну і біс з нею), але вони потрапляють в гірський нібито пансіонат, в порівнянні з яким попередні умови проживання - просто п'ятизірковий готель. Тут туалет зламаний зовсім, а жити доводиться в одній кімнаті з ще декількома постояльцями.

Дуже скоро з'ясовується, що і так було ясно з початку - вони абсолютно різні люди. Бен рветься в ресторан, щоб поїсти так, як він звик в Парижі, на що Маріон резонно зауважує, що вона приїхала до Болгарії не для того, щоб їсти тут суші. І обидва мають рацію, так що самий час розлучитися.

Не буде спойлером, якщо ми натякнемо на фінал фільму, оскільки будь-якому глядачеві він уже ясний - опинившись в Парижі, вони починають мріяти про нову зустріч. Адже протилежності притягуються. Маріон раптом починають дратувати її сусіди по орендованій квартирі, квартирі, такі ж безладні, як вона, а Бена - його друг, такий же яппі-зануда, як він.

Загалом, режисер Патрік Касир, до цього робив музичні та рекламні кліпи (у нього навіть є «Золотий лев» за рекламу), в своєму дебюті в художньому кінематографі зняв легку французьку комедію, призначену аж ніяк не для підлітків. А ось ті, хто вже знає, як це нелегко, пристосуватись один до одного, її і гідно оцінять, і, можливо, побачать в героях себе самих.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заголовне фото: Programme-fv.net