У прокат вийшов з захопленням прийнятий у Франції український художній фільм "Памфір"

Не будемо зараз вникати в деталі роботи українського кінопрокату, зазначимо лише, що перший повнометражний художній фільм українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука "Памфір" був показаний на Каннському кінофестивалі в рамках "Двотижневика режисерів" - ще у травні, а в Києві в рамках Тижня кінокритиків – ще два місяці тому. Тоді ж його продемонстрували на екранах французьких кінотеатрів.

Слідами цієї події ми писали, що нашому глядачеві "Памфір", швидше за все, нагадає про традиції українського поетичного кіно другої половини минулого століття, а ось у Франції українська стрічка нагадала, як писала francetvinfo.fr., цитуємо, "про іншого режисера з ім'ям, що важко запам'ятовується, тайського Апічатпонга Вірасетакула, слов'янським еквівалентом якого він міг би бути".

За словами рецензента французького видання, Дмитра Сухолиткого-Собчука поєднує з Апічатпонгом Вірасетакулом укоріненість в анімістичній, релігійній природі. Під приводом підготовки до карнавалу Памфір консультується з шаманами та здійснює обряди, що очищають його від минулого життя. Повернення колишнього контрабандиста до свого минулого - це жертва заради сина, жертва з ризиком для життя, яка дозволить йому спокутувати свою провину.

Проект Дмитра Сухолиткого-Собчука, на думку французького видання, виводить на екран українську самобутність, де релігія є сумішшю ортодоксії та язичництва, яка проіснувала ще довго після християнізації на Заході. Здається, що час зупинився в цій лісистій та кам'янистій природі. "Клятва Памфіра" (так називається фільм у французькому прокаті), писало французьке видання, дозволяє доторкнутися до країни, про яку ми раніше мало знали, і яка сьогодні під час російського вторгнення знаходиться під нашою пильною увагою.

На думку французького рецензента, робота Дмитра Сухолиткого-Собчука у його першому повнометражному фільмі нагадує також про такий фільм як "Вогняні коні" Сергій Параджанова (так на Заході називалися у прокаті "Тіні забутих предків"). Цитуємо: "Увага до візуального боку фільму та квазіетнологічне трактування предмета вносять до нього атавістичну, поетичну та духовну ноти". Після таких рядків подвійно цікаво, як відреагує на фільм український глядач, для якого він, власне, й знімався - "Памфір" отримав українську фінансову держпідтримку ще 2019-го року.

Крім "Памфіра" з новинок українського кінопрокату цього тижня варто відзначити голлівудський хорор "Діти кукурудзи" (цікаво, яка це вже за рахунком екранізація цієї теми за Стівеном Кінгом?) та німецький бойовик "Небезпечний", чий режисер, німець турецького походження Фатіх Акін володар Золотого ведмедя Берлінського кінофестивалю поперемінно знімає то кримінальні, то музичні фільми. Цього разу він об'єднав два ці жанри, оскільки герой його стрічки мріє стати зіркою хіп-хопу, але зараз перебуває у в'язниці.

Фото: кадр з фільму "Памфір" Twitter