У США з'ясувалися нові обставини смерті кінооператорки з України Галини Хатчінс

У своїй попередній статті на цю тему ми писали , що під час зйомок сцени перестрілки в фільмі «Іржа» актор Алек Болдуін, який грає реально існуючого злочинця Харланда Раста, застрелив з вогнепальної зброї 42-річну кінооператорку Галину Хатчінс. Як незабаром з'ясувалося - уродженку України, яка закінчила Київський державний університет і вже кілька років жила і працювала в США. Тоді ж повідомлялося, що в критичному стані знаходиться поранений Болдуїном режисер фільму Джоел Соуза.

Минуло вже три дні, однак, чесно кажучи, ясність ні настала. Поки лише заявлено, що в якості винного розглядається працівник знімальної групи, який відповідав за організацію зйомок за участю зброї, і безпосередньо віддав її в руки Болдуїна. Правда, і тут не все зрозуміло, оскільки, згідно з одним иповідомленнями, він (а за деякими даними це взагалі була дівчина) сказав акторові, що зброя не заряджена, а за іншими - що заряджена, але холостими патронами. А це вже величезна різниця, оскільки відомі випадки травм і навіть смертей, завданих пострілами холостими патронами.

Далі - як кажуть очевидці, не був проведений обов'язковий в таких випадках перший постріл в землю. І, нарешті, вбивство відбулося нібито в той момент, коли Болдуін репетирував постріл прямо в камеру, за якою тоді перебували Галина Хатчінс і режисер. Причому режисер говорить, що самого пострілу не пам'ятає, а пам'ятає лише пляму крові на одязі Галини. Тут виникає ще одне питання - якщо це була просто репетиція, на якій відпрацьовувалася ця сцена, навіщо Болдуїну потрібно було взагалі стріляти, нехай навіть і холостими? Або навіть просто натискати на курок, думаючи, що патронів у зброї немає?

Версія, що стріляти потрібно було для того, щоб подивитися, як буде виглядати сам момент полум'я, що виривається зі стовбура, теж не витримує критики. По-перше, репетирувати там було нічого, оскільки виглядає це завжди однаково, а, по-друге, коли почали шукати відеозаписи того, що сталося, виявилося, що камеру, за якою знаходилися Галина і режисер, тобто ту, в яку стріляв Болдуїн, не включали .

Але ж будь-якій людині, яка мала справу зі зброєю в армії, на полюванні або ще десь, відома заповідь, яка, можливо, в різних країнах формулюється по-різному, але за змістом всюди однакова - «раз на рік навіть палиця стріляє» . І про це повинні пам'ятати не тільки ті, хто готує зброю, а й ті, в чиїх руках вона знаходиться.

Фото: Вікіпедія