Калінінградський глухий кут: чи почнеться війна Росії з НАТО через литовський транзит

Черговим і, швидше за все, далеко не останнім каменем спотикання між офіційною Вільнюсом і Росією стало рішення литовської влади про припинення залізничного транзиту підсанкційних вантажів у Калінінградську область - регіон РФ на березі Балтійського моря, що межує з Польщею та Литвою, не маючи кордонів ані з Росією, ні з Білоруссю. І хоча Литва, ухвалюючи це рішення, керувалася виключно антиросійськими санкційними наративами Євросоюзу, в Москві, де апріорі не приймають жодних цивілізованих правил гри, відреагували звично-істерично, почавши сипати праворуч-ліворуч загрозами.

«Якщо найближчим часом вантажний транзит між Калінінградською областю та іншою територією Російської Федерації через Литву не буде відновлено в повному обсязі, то Росія залишає за собою право на дії щодо захисту своїх національних інтересів», - таку ноту російське МЗС передало тимчасовій повіреній у справах Литви Віргінії Умбросен. Заборона транзиту почала діяти 18 червня, при цьому якщо спочатку йшлося лише про залізничний транзит, то згодом під заборону потрапив і автомобільний, журяться у відомстві Лаврова. У відповідь у МЗС Литви зазначають, що Вільнюс не вводив жодних односторонніх, індивідуальних чи додаткових обмежень: «Через територію Литви триває перевезення пасажирів та товарів – на які не поширюється режим санкцій ЄС – у Калінінградську область та з неї».

На даний момент заочні дискусії між Вільнюсом та Москвою трохи притихли, проте вони неодмінно спалахнуть з новою силою, оскільки вже 10 липня перелік заборонених до транзиту товарів розшириться – додадуться цемент, деревина, алкоголь і навіть ікра. А з 5 грудня під заборону потраплять ще й нафта, і нафтопродукти – це може стати найпотужнішим ударом як у РФ загалом, так і в Калінінградську область зокрема.

За Литву, яка є членом не лише Євросоюзу, а й НАТО, уже «вписалися» і у Північноатлантичному Альянсі, і до ЄС. Так, верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що жодної блокади немає, а «Литва лише виконує вказівки Єврокомісії».

Кремль же, який демонстративно плює на всі міжнародні договори, раптом згадав про російсько-литовську угоду, де є нюанси, які справді дозволяють вивести Калінінградську область з-під санкцій. До речі, той же Боррель, публічно підтримавши Вільнюс, додав, що «питання Калінінграда ще потребує уточнення». Проте РФ обрала шлях не дипломатичного врегулювання, а тиску та загроз.

«На такі ворожі дії Росія, безперечно, відреагує. Відповідні заходи опрацьовуються у міжвідомчому форматі та будуть вжиті найближчим часом. Їхні наслідки вплинуть на населення Литви», – заявив секретар російської Ради безпеки Микола Патрушев. «Вкрай болючі» заходи у відповідь на дії Литви обіцяє і губернатор Калінінградської області Антон Алиханов.

«Давайте відкриємо карту та подивимося, куди їм (литовцям – ред.) везти ті вантажі, які доставляються до них у порти. Якщо виключити транзит через територію РФ, то їхня конкурентоспроможність не те що сильно падає, а просто обнулюється», - заявив він. Алиханов назвав ситуацію «неприємною, але вирішуваною». За його словами, вона вимагатиме термінового відправлення на лінію Усть-Луга – Балтійськ додаткових суден, вони вийдуть на цей маршрут вже до кінця поточного тижня. Фрахт суден може вимагати додаткового часу та коштів, але «ніяких проблем із доставкою чи вивезенням вантажів з території регіону не виникне», наголосив він.

Товари, що не потрапили під санкції, перевантажать на потяги, ще більше розвантаживши тим самим пороми, а підсанкційні вантажі переправлятимуть по воді.

Голова комісії Ради Федерації РФ із захисту держсуверенітету Андрій Клімов вже пригрозив, що рішення про заборону транзиту «розв'яже Москві руки»: «Євросоюз, якщо він негайно не виправить нахабну витівку Вільнюса, сам же дезавуює для нас легітимність усіх документів про членство Литви в ЄС розв'яже руки для вирішення створеної Литвою проблеми транзиту Калінінграда будь-якими обраними нами способами».

Не секрет, що одним із важелів впливу РФ на рядових литовців залишається газ і весь ланцюжок ціноутворення, пов'язаний із цим. Втім, Вільнюс багато років послідовно проводив політику відмови від російського блакитного палива. Як наслідок, Литва першою з країн ЄС оголосила про повну та остаточну відмову від закупівель газу з РФ. Його замінить скраплений газ, що надходить на LNG-термінал у Клайпеді. Таким чином, мабуть, єдина ніша, де Литва ще зберігає певну залежність від Кремля – постачання електроенергії. Офіційний Вільнюс, як і інші балтійські країни, досі залишається учасником енергетичного кільця РБЕЛЛ, який складається з Росії, Білорусі, Естонії, Латвії та Литви.

Литовське керівництво вже заявило, що у разі енергетичної блокади країна готова оперативно від'єднатися від РБЕЛЛ і отримувати електроенергію з Євросоюзу. Прекрасно розуміють це і в Путіна, тому в умовах фактичної відсутності економічної зброї Кремль брязкає реальним «залізом», загрожуючи силовими механізмами.

Напруження пристрастей досягло такого піку, що впливове видання Politico назвало Сувалкський коридор (територія вздовж литовсько-польського кордону, що створює коридор протяжністю близько 70 км між Білоруссю та Калінінградською областю) «найнебезпечнішим місцем у світі». Газета розписує два сценарії. По-перше, ядерна війна може початися, і тут наслідки будуть непередбачувані. По другому – Захід може не захотіти починати «ядерний армагеддон» через невелику смужку суші, яка нічого не змінює у стратегічному плані. Якщо війна не перейде до стадії атомної, видання робить однозначний висновок, що російські війська (можливо, з білоруськими) зможуть захопити транзитну територію Литви, а то й усю Литву.

"У Калінінграді Росія створила величезну військову присутність, що включає ядерну зброю, свій Балтійський флот і десятки тисяч солдатів", - пише Politico.

«З армією всього в двадцять тисяч людей і військово-повітряними силами всього з п'ятьма літаками, включаючи транспортні літаки та одну одномоторну «Сесну», Литва, як і її балтійські сусіди, погано підготовлена для російського нападу», - підсумовує видання.

Зрозуміло, що ключові сили Кремля зараз задіяні у «спецоперації» в Україні і навряд чи у Путіна наважаться розпочинати ще одну війну, тим більше – з ризиком протистояння з усім блоком НАТО, чий ключовий гравець – США – вже передав у РФ «привіт». Зокрема, офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив: «Ми підтримуємо наших союзників по НАТО, ми підтримуємо Литву. Наша прихильність до п'ятої статті НАТО – постулату про те, що напад на одного означатиме напад на всіх, - непорушна».

Після повномасштабного вторгнення в Україну РФ наочно продемонструвала усьому світові, що бункерний мешканець здатний приймати абсолютно шалені, по суті, свої рішення. Разом з тим, як влучно зазначив у розмові з Lenta.UA один із близьких до Банкової політтехнологів, «будь-які загрози РФ на адресу Вільнюса не спричинять захоплення навіть одного метра литовської території, оскільки Литва – член НАТО, а Росія як справжній гопник: тих, хто сильніший за неї, не чіпає».

Разом про те не можна виключати певних гібридно-силових сценаріїв. Наприклад, вже сьогодні РФ намагається знайти вихід із ситуації, замінивши логістику в Калінінград. Зокрема, змусивши поромних перевізників відмовитись від транспортування звичайних товарів на користь підсанкційних. Такий крок, на думку експертів, може мати тимчасовий успіх, однак після набуття чинності новими санкціями потужностей поромів явно не вистачатиме – у РФ вважають, що під дію санкцій потрапить до 55% транзиту в калінінградський анклав. Отже, Кремль має мало часу, щоб тиском домогтися від Євросоюзу потрібних поступок і, очевидно, у Путіна підвищуватимуть ставки. Не виключено, що за рахунок ескалації у війні з нашою країною.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що не вірить у ймовірність вторгнення Росії, додавши при цьому, що очолювана ним країна добре підготувалася до будь-яких недружніх дій з боку РФ.

Не виключено, що на тлі калінінградської кризи Росія ближче до опалювального сезону прикрутить Європі «трубу». У цьому колективний Захід приречений посилити санкційний тиск на РФ для ведення превентивної гри, а не «розгрібання» газових сюрпризів Кремля постфактум.

Сьогодні у Брюсселі визнають: антиросійські санкції шкодять і самому Євросоюзу, проте пом'якшувати їх не збираються. «ЄС завжди був дуже чітким, що свобода варта того, щоб витримати трохи болю в Європі, щоб підтримати українців у досягненні їхньої мети – відновленні територіальної цілісності та суверенітету. Єдине, здатне змінити мислення ЄС щодо санкцій – це факт, що Росія виведе свої війська з України», - зазначає речник Єврокомісії Ерік Мамер.