Мураєв на словах, ракети насправді: що криється за розмовами про «окупаційний уряд» для України

Звинувативши Москву у спробі привести до влади в Україні проросійських політиків, Міністерство закордонних справ Туманного Альбіону назвало кандидатом Кремля на роль глави окупаційного уряду екс-нардепа від Партії регіонів, 45-річного Євгена Мураєва.

«Ця інформація проливає світло на масштаби російської діяльності, спрямованої на підрив України, та дає уявлення про мислення Кремля. Росія має знизити ескалацію, припинити кампанії агресії та дезінформації та піти шляхом дипломатії. Як неодноразово заявляла Великобританія разом із нашими партнерами, будь-яке військове вторгнення Росії в Україну буде величезною стратегічною помилкою, за яку доведеться заплатити дуже високу ціну», - йдеться у спеціальній заяві глави британського МЗС Ліз Трасс.

У свою чергу у недільному праймі одного з британських телеканалів заступник тамтешнього прем'єра Джонсона Домінік Рааб, підтвердивши, що існує дуже серйозний ризик російського вторгнення, наголосив, що у разі нападу чи спроби встановити у Києві маріонетковий режим Росія зіткнеться з дуже серйозними наслідками. У відповідь на запитання, наскільки ефективною є загроза санкцій для запобігання вторгненню, Рааб заявив, що це дійсно є стримуючим фактором, оскільки «Путін побоюється загрузнути в Україні та отримати ще одну Чечню».

Заява-попередження Лондона про ймовірний маріонетковий уряд імені Мураєва не була підкріплена жодними документальними чи візуальними доказами, а тому викликала неоднозначну реакцію і в Україні, і у світі.

Сам же Мураєв, який, схоже, несподівано для себе став політичною «зіркою» геополітичного масштабу, зараз охоче роздає направо-ліворуч коментарі провідним західним ЗМІ. Так, у розмові з Independent він заявив, що йому та його сім'ї надіслали сотні загроз після публікації Великобританії про бажання Росії встановити лояльний уряд у Києві: «Все це викликає багато запитань. Чи залишусь я під санкціями Росії, очолюючи її уряд у Києві? Чи зустрінуся я з паном Путіним, якого ніколи в житті не зустрічав? Мене заарештують, якщо приїду до Москви, перебуваючи під санкціями? Зрозуміло, це фантазії на тему, але це небезпечна ситуація, що викликає розкол у суспільстві. А особисто для мене ці звинувачення призвели до сотень погроз у соціальних мережах на мою адресу та щодо моїх рідних та близьких».

Екс-регіонал не виключив звернення до суду та заявив про готовність поїхати до Лондона для обговорення заяви з тамтешньою владою.

На переконання Мураєва, Великобританія отримала дезінформацію від когось в Україні та не перевірила відомості належним чином. Він вважає, що його та деяких інших людей втягнули у геополітичну конфронтацію США, Великобританії, НАТО та Росії.

Деякі інші люди — це два екс-віце-прем'єри часів Януковича — Клюєв та Арбузов, сам голова тодішнього уряду Азаров та колишній заступник секретаря РНБО та нардеп від ПР Володимир Сівкович. Саме ці люди, на переконання британської розвідки, нібито мають увійти до «маріонеткового уряду» Путіна. Компашка, треба сказати, досить строката.

Наприклад, складно собі уявити, як у гіпотетичному «Кабміні» може ужитися Азаров і Арбузов, розборки між кланами яких фактично і стали першими тріщинами, які згодом призвели до краху тодішнього режиму? Також сумнівно, що 74-річний Азаров погодиться на роль пересічного «штика» у так званому уряді Мураєва, хоча їх пов'язують досить теплі відносини — саме лідер поки що маргінального партпроекту «Наші» у розпал Євромайдану персонально допомагав Миколі Яновичу «робити ноги» у Російську Федерацію.

Загалом, низка суб'єктивних та об'єктивних фактів — як загальних, так і персональних, свідчать про нереалістичність зібрати під одним парасолькою ймовірного «уряду» РФ в Україні всіх перелічених персонажів. Разом з тим, оприлюднені Форін-офісом дані є досить розмитими, щоб робити однозначні висновки. Так, у заяві британських дипломатів чітко йдеться лише про Мураєва, як потенційного керівника маріонеткового «Кабміну», тоді як Азаров, Сівкович, Арбузов і Клюєв звучать як постійні інформатори російських спецслужбистів, які зараз беруть участь у плануванні нападу на Україну. А ось у це твердження через різні обставини можна повірити, і від цього, з урахуванням того, що перелічені персонажі свого часу мали доступ до державної таємниці справді трохи тривожно…

Поширена МЗС Британії дезінформація – ще одне свідчення того, що саме країни НАТО на чолі з англосаксами займаються ескалацією напруженості навколо України. Закликаємо МЗС Британії припинити провокаційну діяльність, припинити поширювати нісенітницю і сконцентруватися на вивченні історії татаро-монгольського ярма», - так із претензією на іронію меседжі з Лондона прокоментували у російському зовнішньополітичному відомстві.

Водночас у США вторять Туманному Альбіону. Джерело CNN заявило, що у Вашингтона нібито є та сама інформація, що й у Великобританії: «Джерело, яке має дані американської та британської розвідки, підтвердило, що у США є такі ж докази, як і у Великобританії, щодо змови Росії щодо встановлення дружнього уряду в Україні. Так, ми бачили розвіддані про те, що Росія шукає способи якнайшвидше завершити війну, що тривала. Це включає такі речі, як встановлення дружнього уряду та використання своїх шпигунських агентств для розпалювання розколу».

Євген Мураєв, коментуючи всю цю історію, не раз зазначив, що це, мовляв, абсурд, оскільки він є громадянином України і все ще перебуває під російськими санкціями. Насправді — апеляція до россанкцій — така собі «відмазка», оскільки економічна батога щодо засновника партії «Наші» - не більше, ніж наслідок внутрішньовидової боротьби між ним та путінським кумом Медведчуком за комфортно-лідерське місце під кремлівським політичним сонцем із філією в Україною. Ну, а для того, щоб розуміти, наративи якої країни відстоює Мураєв, не треба ходити до ворожки, не те, що до британської розвідки – достатньо лише поверхово «пробігтися» за його публічними заявами останніх років.

Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в інтерв'ю телеканалу Sky News заявив, що, на його думку, Москва дійсно намагається і «вже не вперше» привести до влади в Україні проросійського лідера, а радник голови ОП Михайло Подоляк, наголосив, що до повідомлень з британського МЗС слід поставитися більш ніж серйозно.

Тим часом, поки що ні у Баканова, ні у Венедиктової, ніхто на інформацію британського МЗС не відреагував не те, що серйозно — взагалі. Хоча, в принципі, основи є. У статті 214 Кримінально-процесуального кодексу, слідчий, прокурор невідкладно після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про скоєння кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати провадження. Навряд чи про повідомлення Міністерства закордонних справ Великої Британії досі не відомо українським правоохоронцям. Проте, жодних навіть банальних рухів тіла у вигляді виклику пана Мураєва на допит, не спостерігається.

«Я схиляюся до версії про те, що вся ця історія із «змовниками» на чолі з Мураєвим — цілеспрямоване «зливання» з Росії, яке до того ж відображає конкуренцію між різними проросійськими угрупованнями в Україні. Але в будь-якому разі заява Форін-офісу це хороший привід для СБУ зайнятися Мураєвим та компанією, а заразом і мураєвським телеканалом, який уже майже рік (після закриття медведчуківських телеканалів) став головним рупором проросійської пропаганди в Україні», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Про зацікавленість СБУ говорить і його колега з експертного цеху Кирило Сазонов: «Що можна сказати щодо заяви представників Великобританії за бажанням Москви встановити в Києві маріонетковий режим з Євгеном Мураєвим на чолі? Це має бути цікавим для представників СБУ. Не більше, але й не менше. Мені здається, що Кремль у принципі не розуміє ситуації в українській політиці. Ми не будемо федеральним округом та колонією Росії. Ніколи. Хто б не став президентом. Вже був повністю проросійський Янукович, агентурою Кремля нашпигували Кабмін, Міноборони, розвідку, СБУ та що в результаті? Нічого не вийшло. Просто у російських головах не вкладається така картина світу. Вони впевнені, що потрібен лояльний цар і народ покірно слідуватиме в руслі цінних вказівок. Їх не переробити, нехай хворіють і надалі. Що стосується саме Мураєва, то тут є логіка. Навіть у Москві бачать, що в нас відбувається зміна політичних поколінь. Мураєв витісняє Медведчука, що логічно та природно. І якщо Москва робить на нього ставку – це також логічно. Що до того, що його політичні проекти поки що не надто впливові, то це не є аргументом для Кремля. Я жив у Донецьку і ніколи не чув про Захарченка. І про Пушиліна не чув. І в Криму крім МВС та криміналу мало хто знав авторитета на прізвисько Гоблін, який Аксьонов. Тож сценарії можливі будь-які. Напевно, їх багато навіть у кремлівських розробках. Я вже нічого не дивуюся».

Вкрай важливо відзначити, що паралельно з повідомленнями про плани Кремля призначити своїм гауляйтером у Києві екс-регіонала Мураєва, британці демонструють рішучість щодо недопущення «великої» окупації України з боку Кремля. Минулого тижня наша країна отримала від Лондона оборонну, але дуже потужну зброю.

«Наш будинок не з краю!» - заявив заступник військового аташе Великої Британії з оборони Тимофі Уайт-Бойкот. Цим відомим українським прислів'ям він лаконічно пояснив усі наміри Туманного Альбіону перейти від слів до справи.

Спецлітаки сполученням Лондон-Київ з N-LAW (протитанкова ракета, якій немає аналогів) днями здійснили цілих шість рейсів. «Ракетний» подарунок англійців (всього — 2 тис шт) українським військовим, на думку профільних експертів, нівелює загрозу російського танкового прориву, оскільки на відміну від того ж таки «Джавеліна», N-LAW стріляє навіть із закритого приміщення. Але ключовий секрет британської зброї – безпосередньо конструкція ракети. Для того, щоб вразити танк, не потрібно пряме влучення – ракета пролітає над вежею, лазерний датчик фіксує ціль, а магнітний спрацьовує на метал. Бойова частина викидає кумулятивний струмінь зі швидкістю десять тисяч метрів за секунду, він пропалює броню, підриває розігріті гази всередині танка і броньовану машину розриває буквально на шматки... У росіян проти таких «малюків», констатують фахівці, немає жодних шансів.

До речі, примітно, що британські літаки, які доставляли зброю в Україну, оминали територію Німеччини. І хоча Берлін каже, що британці навіть не зверталися за дозволом транзиту через німецький повітряний простір, зроблений екіпажем величезний гак виглядає на карті, як дипломатична ляпас ФРН, яка не тільки навідріз відмовляється постачати Києву зброю, а й забороняє це робити іншим країнам, які бажають відправити на Україну озброєння німецького виробництва.

Багато в чому саме британська активність щодо надання військової допомоги нашій країні послужила для багатьох країн прикладом. Країни Балтії вже офіційно повідомили – за дозволом США, вони у найкоротший термін нададуть Україні легендарні ракети «Стінгер» - так звані ручні системи протиповітряної оборони. Тим часом в американському Сенаті пропонують створити постійний канал військової допомоги «ленд-ліз», який допоможе українцям оперативно чинити опір путінській агресії. Втім, цей кейс де-факто запрацював недавно ще до офіційного ухвалення закону. Незабаром після британських літаків у «Борисполі» приземлився американський та вивантажив 90 тонн боєприпасів. Найближчим часом в українській армії з'являться гелікоптери Мі-8 та Мі-17, які Вашингтон свого часу закупив для Афганістану.

Загалом, треба звернути увагу на явне пожвавлення на проукраїнському фронті, що не може не тішити. Крім згаданих прибалтійських країн, а також Британії та США, про намір виділити Києву 120 мільйонів канадських доларів заявила офіційна Оттава і навіть крихітна Данія має намір зробити свій внесок у скарбничку української оборони у вигляді 22 мільйонів євро.

Висновків багато, ключовий один: як би не загравали з Кремлем «євро-гіганти» в особі Берліна та Парижа (хоча і в Брюсселі заговорили про допомогу в 1,2 мільярда євро для України), світ розуміє, що явно неадекватні путінські замашки у будь-якій момент можуть торкнутися не тільки і не стільки Києва.

Інша річ, що свіжі інформаційні сплески в «англо-саксонських» ЗМІ та офіційних відомствах Британії та Штатів мають дещо штучний характер. Очевидно, що Вашингтон і Лондон таким чином вимагають від головної «слабкої ланки» колективного Заходу – роз'єднаного Євросоюзу – консолідації та формування єдиного військово-політичного фронту. Дуже вже розперезалися останніми роками ті ж самі Берлін і Париж. Давно та щільно співпрацюють із Кремлем Будапешт та Відень. Нинішній струс, підстебнутий брязканням зброєю з боку Росії, може дати потрібний ефект. Або це стане початком кінця Євросоюзу, який остаточно перетворитися на фікцію…