Економіка Курс

Валютний фронт: навіщо Нацбанк «опустив» гривню і що буде з цінами

09:31 24 лип 2022.  7330 Читайте на: УКР РУС

Під завісу минулого тижня Національний банк України встановив офіційний курс гривні по відношенню до долара на позначці 36.6. У тому, чого очікувати від послаблення нацвалюти, чи подорожчають імпортні товари та чи експортери принесуть додаткові гроші до держбюджету – розбиралася Lenta.UA.

Регулятор уточнює, що новий курс фіксовано, а не відпущено. І відповідь тут одна – у країні війна і без ручного регулювання поки що ніяк. Через нинішнє зростання курсу – у виграші опинилися імпортери та експортери, зокрема IT-галузь, яка продавала свої послуги за кордон та втрачала чверть прибутку через різницю офіційного та ринкового курсів. Однак є в такому стрибку й мінуси – зокрема подорожчають товари, які ми купуємо за кордоном. Це насамперед паливо. Експерти вже пророкують на стелах АЗС стрибок цін. Спробуємо розібратися, на що і яким чином вплине свіже валютно-курсове рішення Нацбанку.

Отже, якщо минулого місяця держрегулятор шокував українців, різко підвищивши облікову ставку до 25%, то в липні Нацбанк без будь-яких попереджувальних сигналів вирішив наблизити офіційний курс «зеленого» до ринкового. З дев'ятої ранку 21 липня офіційний курс становить не 29.25 грн. за долар, який був із першого дня війни, а 36,6 грн. Як заявив глава НБУ Кирило Шевченко, у банку розраховують, що це дозволить знизити попит на валюту, зменшити тиск на держрезерви, а головне - стримати інфляційний рівень, що прискорюється.

У Нацбанку називають дві ключові причини інфляції – російська військова агресія та високі ціни на енергоносії у світі.

Наступного року, очікують у НБУ, інфляція перевищить 20% і лише 2024-го може повернутися до однозначної цифри – дев'яти відсотків. Такі прогнози вітчизняний центробанк робить, виходячи з того, що в 2023 році ризики для бізнесу, що з'явилися через вторгнення «освободітєлєй», знизяться, а логістика покращиться.

Керівництво НБУ спростовує побоювання окремих експертів, які заявляють, що підвищення офіційного курсу ще більше стимулює інфляцію. Як заявив недавно на спецбрифінгу заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, цього не станеться, оскільки, по-перше, в українському споживчому кошику імпорт становить лише третину, а по-друге, імпортери вже закладали в ціни очікування девальвації.

Півтора місяці тому НБУ сподівався, що зростання цін та попит на валюту можна буде приборкати підвищенням облікової ставки, яка піднялася одразу на 15 процентних пунктів – до 25%. Очікувалося, що після цього Мінфін відповідно підвищить прибутковість ОВДП, а банки – ставки за депозитами. У такому разі гривні, які НБУ змушений друкувати для покриття бюджетного дефіциту, пішли б не на валютний ринок та вимивання валютних резервів, а в державні цінні папери та заощадження. Однак поки що такі розрахунки не справдилися. Щоправда, у Нацбанку кажуть, що все ще очікують потрібного ефекту та відповідних рішень Міністерства фінансів та банків уже найближчим часом. При цьому в НБУ не збираються й надалі підвищувати облікову ставку – там кажуть, що нинішні 25% діятимуть до другого кварталу наступного року.

Це рішення неоднозначно сприйняли в експертному середовищі, де вважають, що ставка не повинна залишатися «недоторканною». 

«Нацбанк відкоригував офіційний курс гривні до долара на позначку 36,56 і не відкрив міжбанк. Тобто вибрав модель курсового коридору. Правильне рішення. Але тепер ще більше «підсвітилося» помилкове рішення щодо збільшення облікової ставки до 25%, яке можна було виправдати лише помилковою лібералізацією валютного ринку. Тепер чекаємо нових рішень щодо облікової ставки або виправлення помилки та повернення до політики негативних ставок або продовження зростання до 30%, тобто наполягання на помилці. Якщо НБУ сказав А, прислухавшись до моделі курсового коридору, то час говорити і Б, знижуючи ставку», - зазначає економічний експерт Олексій Кущ.

У НБУ тим часом стверджують, що, провівши ретельні підрахунки, дійшли висновку: для того, щоб інфляція залишалася контрольованою, емісія не повинна перевищувати 30 млрд грн на місяць або 400 мільярдів гривень на рік.

Зазначимо, що на даний момент НБУ вже «залатав» дірку держбюджету сумою, що перевищує 250 млрд. грн.

На жаль, в умовах, коли через повномасштабну війну з путінською Росією частина економіки не працює, верстат НБУ, що друкує гроші, був ключовим джерелом фінансування бюджетного дефіциту. Водночас, як заявляє глава Нацбанку Кирило Шевченко, у червні-липні відбулися зміни і понад 50% покриття бюджетного вакууму вже забезпечує фінансова допомога від міжнародних партнерів. Головний банкір країни із цього приводу зазначив, що з початку великої війни наші іноземні союзники обіцяли $27 мільярдів доларів і 12,7 мільярдів Україна вже отримала – з них у червні-липні – майже половину, а саме $6 млрд.

Відштовхуючись від цих розрахунків, а також показників очікувань на фінринку, у Нацбанку говорять про плани надалі фінансувати дефіцит бюджету за рахунок помірної емісії (не більше 30 млрд грн щомісяця), великих податкових та митних надходжень та, природно, міжнародної фінансової допомоги.

Встановлюючи новий, ближчий до ринкового фіксований офіційний курс НБУ, сподівається, що це дозволить «збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни».

Водночас остаточно від фіксованого курсу в Нацбанку не відмовляються, мовляв, підірвана війною економіка поки що не здатна до саморегуляції, а тому повернення до плаваючого ринкового курсу передчасно.

У Нацбанку констатують: новий офіційний курс – із слабшою гривнею – має підтримати експортерів. Втім, Шевченко відкинув припущення, що зміна курсу саме зараз свідчить про наміри підтримати відновлення зернового експорту, якщо вдасться домовитися про розблокування українських портів. Просто лютневий курс у 29,25 грн за долар уже «не відповідав реаліям», а новий має стати «якорем за умов невизначеності».

З метою приборкати «витрати міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями» НБУ також запровадив нові обмеження щодо банківських операцій за кордоном. Йдеться про таке: з карток українських банків, як і до цього, можна знімати за кордоном 50 тисяч гривень (в еквіваленті) на місяць. Однак тепер протягом місяця діятимуть і тижневі ліміти – по 12,5 тис. грн. на сім календарних днів. Також відтепер з української гривневої картки можна буде перерахувати за кордон не 100 тис. грн. як раніше, а лише до тридцяти тисяч гривень в еквіваленті. «Ці обмеження не відчують переважну більшість громадян, які перебувають за кордоном», - запевнив голова НБУ, однак у соцмережах активно обговорюють, як це ускладнить діяльність волонтерів, які багато купують для українських воїнів за кордоном.

Утім, тут НБУ має відповідь – ще на початку війни для їх операцій існує окремий ліміт – 400 тисяч грн в еквіваленті на місяць, чого, кажуть у Нацбанку, має бути достатньо для закупівель бронежилетів, шоломів, тепловізорів тощо. А тим, хто й надалі зацікавлений конвертувати гривні у валюту, Нацбанк відкрив одну нову можливість: від 21 липня 2022 року українські банки зможуть продавати безготівкову валюту громадянам, але далі куплену валюту потрібно зарахувати на депозит не менше ніж на три місяці без права дострокового зняття. такі операції мають свою межу: 50 тис. грн в еквіваленті. Це, як вважають у НБУ, створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що знизить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті.

«Вирівнювання курсу гривні відповідно до курсу на чорному ринку, до курсу інших банків та офіційного курсу НБУ є позитивним кроком. Це не послаблює, а навпаки -зміцнює гривню, адже саме гривнею розраховуються в Україні. Якщо всі ці три курси близькі один до одного або однакові, це означає, що за гривню вільно можна купити долар, як це було до війни і в періоди стабільності в Україні. На курс гривні, крім адміністративних заходів, які вживає Нацбанк, впливає вся економіка. Потрібно робити все, щоб гривня була стабільною. Це – основне завдання, яке прописане у нашому законодавстві, зокрема статті 99 Конституції. На жаль, НБУ не дотримується протягом усього періоду незалежності цієї норми та курс гривні постійно стрибає. Тому курс Нацбанку завжди відрізнявся від курсу на чорному ринку і це було великою недоробкою», - переконаний фінансовий експерт Євген Невмержицький. Відповідаючи в ефірі загальнонаціонального телемарафону на питання про те, як позначиться новий курс НБУ на цінах, він наголосив: «У період воєнних дій привабливість українського ринку з міжнародного боку стає дуже слабкою. Ніхто не хоче витрачати свої інвестиційні гроші в Україні. Інвестиційний капітал сюди не йде. Тому ми самі повинні сприяти розвитку економіки шляхом ослаблення податкового тиску, розвитку малого бізнесу. Зміцненню гривні найкраще сприяє експорт. Тобто НБУ зобов'язаний всіляко сприяти експортним операціям. ЄС ухвалив законодавство щодо безмитного ввезення українських товарів на свої ринки, і це потрібно використати. Має максимально розвиватися переробна галузь. Ми маємо торгувати не лише сировиною, а й товарами з більшою доданою вартістю. Україна може експортувати велику кількість різних товарів, що конкурують із європейськими. І як результат валютні надходження до нашої економіки, які можуть стабілізувати нашу гривню, збільшаться в рази. Це дає інструменти Нацбанку, щоби тримати гривню на відповідному рівні. Щоб не було трьох курсів: чорного, банківського та так званого офіційного. Тому цей крок (зміна офіційного курсу – ред.) позитивний і на ціни він суттєво не вплине».

Втім, є й інші думки щодо цінових «каруселів». «Національний банк перевстановив офіційний курс на рівень 36.6. Це рівень чорного ринку. І сталося так, тому що НБУ вже не міг стримувати курс. Він не міг витримувати такої різниці між «чорним» та офіційним ринком. Зараз ця перестановка має покращити ситуацію з резервами, зменшити торговий дефіцит, прибрати певні схеми, щоб унеможливити так званий картковий туризм. Це все має якось стабілізувати ситуацію. Імпорт у країну заходитиме за курсом 36.6. Відповідно товари подорожчають на 25%. У тому числі подорожчає та пальне. А ціна пального впливатиме на решту. Ми побачимо прискорення інфляції. До кінця цього року вона буде дуже високою. Нині інфляція 21,5%. Ми йтимемо до рівня понад 30%. Тому треба створити такі очікування для громадян, щоб курс більше не «стрибав». Чому курс заморожено, а не відпущено? Відповідь одна - війна. Занадто багато невизначеності та надто тонка психологічна ситуація, щоб відпускати курс у вільне плавання. І для того, щоб емоційна гойдалка, яка у нас є, не впливала на ситуацію, Нацбанк і встановлює офіційний фіксований курс», - зазначає інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Схвалює «курсове» рішення Нацбанку та експерт фінансового ринку Роман Сульжик: «НБУ нарешті зробив ринковий курс продажу валюти для бізнесу. Тепер долар по 36,6 грн. – дуже символічно. Нацбанк ухвалив дуже правильне рішення. Хоч і із запізненням. Що буде далі? Далі ми житимемо в новому еквілібріумі курсу долара щодо гривні. Я вважаю, що після успішно проведеної реструктуризації боргу фінансова система матиме достатньо ресурсів, щоб утримати цей еквілібріум десь на півроку, а далі - подивимося. Під час війни важко планувати надовго наперед».

На переконання експерта, для поповнення валютних резервів ми матимемо як підтримку західних партнерів, так і продаж з боку відповідальних місцевих бізнесів і якщо експортна виручка почне знову повертатися в країну, балансувати курс стане трохи легше. «Особисто я вважаю, що сьогоднішній курс уже є ринковим для нас зараз. І сподіваюся, що ті бізнеси, які перейшли на рейки «чорного ринку», можуть переглянути свої рішення і спробувати знову працювати «в білу». Не здивуюся, якщо спекулянти, які зараз звикли заробляти на «чорному курсі», знову намагатимуться створити ажіотаж і арбітраж. І буде важка битва між НБУ разом із відповідальними гравцями, і тими, кому трошки сподобалося наживатися на війні через курсову різницю. Особисто я не вважаю, що цього разу вдасться суттєво відірвати «чорний» курс від офіційного – просто тому, що зараз курс більш-менш ринковий. НБУ добре підготувався до цього кроку та краще координує свої дії з відповідальними банками. Тож не панікуємо і не допомагаємо спекулянтам», - підсумував Роман Сульжик.

Експерт недаремно наголошує на необхідності зберігати спокій, адже відразу після оприлюднення рішення НБУ цінники на долар в обмінниках поповзли вгору і досягли позначки 40 грн/$ на покупку. Однак ажіотажу в обмінниках помітно не було і станом на ранок п'ятниці, 22 липня, курс продажу знизився до 38, а купівля «зеленого» майже не змінилася і залишилася в межах 37 гривень за один долар.

Новини