Варшавська гостинність: що показав «візит» російської ракети до Польщі

Минулої неділі, 24 березня, після чергової нічної російської ракетної атаки на Україну оперативне командування польської армії повідомило, що одна з ракет увірвалася в авіаційний простір Польщі. Як зазначається, у повітря піднімали військові літаки Польщі та НАТО. Об'єкт увійшов до польського простору поблизу міста Осердув (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд. Протягом усього польоту за ним спостерігали військові радари. Однак у результаті російську ракету так і не збили - вона пролетіла вздовж кордону на південь і повернулася у небонад Україною.

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш провів спецбрифінг щодо порушення авіапростору, де серед іншого заявив, що якби «об'єкт прямував до якоїсь мети, розташованої на території Польщі, він, очевидно, був би збитий». У свою чергу, представник Оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Горишевський пояснив, що російську ракету не збили, бо розуміли, що вона залишить повітряний простір Польщі, а спроба її збити наразила б на більший ризик місцевих жителів. «Ракета важить понад дві тонни, з яких 400 кілограмів – бойове навантаження. Після того, як ракета буде збита, її уламки впадуть на нашу територію», - зазначив Горишевський.

Згодом польське МЗС викликало «на килим» посла РФ у зв'язку з третім за час горезвісної путінської «спецоперації» порушенням авіапростору Польщі російською ракетою. Тим часом російський дипломат, грубо кажучи, «забив» на сигнали від МЗС РП. За словами Сергія Андрєєва, він вирішив не відвідувати МЗС Польщі, оскільки польська сторона не надала доказів щодо причетності Росії до інциденту. «Я запитав, чи має намір польська сторона надати нам якісь докази цих своїх тверджень про те, що ракета була російською. Виразної відповіді я не отримав... У зв'язку з цим я вважав, що розмовляти на цю тему без пред'явлення доказової бази немає сенсу і від візиту до МЗС Польщі відмовився», - зазначив російський посол у Польщі.

Тим часом, глава польського МЗС Радослав Сікорський учора провів телефонні переговори з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом про подробиці інциденту з російською ракетою. Головний дипломат сусідньої країни наголосив, що це «черговий випадок, коли дії Росії загрожують безпеці країн-членів Північноатлантичного Альянсу». Що йому на це відповів Столтенберг не повідомляється, проте реакція влади Польщі на «ракетний» інцидент викликала жвавий інтерес пересічних українців. Так, багато українських користувачів соцмереж відсутність бажаної реакції Польщі та НАТО, а саме – збиття росракети «нагородили» численними мемами, принагідно звинувативши керівництво Польщі та Альянсу в боягузтві.

«Тобто ракета залетіла у повітряний простір і що відбувається? Нічого. Летить ракета, яка може десь впасти, когось вбити, але нічого страшного, вона транзитом – це як? Що це за, даруйте, «терпили», - пише у себе в Telegram нардеп від Євросолідарності Олексій Гончаренко. На переконання парламентаря, Путін, побачивши відсутність реакції, провокуватиме країни Альянсу ще більше. «Пора вже показувати зуби та не боятися. Такі атаки мають стати ще одним сигналом, що від підтримки України залежить і ваша ж безпека. Не хочете збивати самі – тоді дайте нам більше ППО та зброї, ми зробимо це за вас», - закликав Гончаренко.

«Тобто оскільки ракета не загрожувала полякам, а лише пролетіла над їхньою територією, причин її збивати не було. Нагадаю, українське зерно також не загрожує польським фермерам, бо не йде на польський ринок, лише через Польщу далі. Польща є транзитною країною для російських ракет, але не для українських товарів. Ну що ж, дякую, дякую», - зазначає політолог Олег Саакян.

У свою чергу, екс-заступник ЦВК, а нині експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера іронічно констатував: «Російська ракета в польському повітряному просторі – це не українські фури на кордоні. Сміливості у Варшави вистачає лише по відношенню до українців. Що потім? Польща вимагає від Росії пояснень через ракету. А навіщо вимагати? Ви краще просіть. Пошепки. Щоб не злякатися».

Тим часом польський військовий аналітик Ярослав Вольський у соцмережі Х пояснює, що Польща не збиває російські ракети з кількох причин. По-перше, авіапростір має бути закритим під час такої відповіді, що спричинить «важкі економічні наслідки» для 66 цивільних польських аеропортів. «Повітряний простір має бути закритим, щоб уникнути трагічних помилок. Залишимо збиття пасажирських літаків росіянам та іранцям», - пояснює він.

По-друге, уламки збитої ракети можуть когось вбити. «Це суттєвий чинник, який загрожує мирному населенню на місцях. І у Польщі, і в Україні», - наголошує пан Вольський. Крім того, за його словами, немає бажання розкривати росіянам та білорусам режими роботи ППО, РЛС та винищувачів у Польщі, «бо відразу почнуть шукати шляхи, як зменшити їхню ефективність».

«Зрештою, завжди є питання, куди летить ракета і чи варто витрачати гроші на її збиття. Немає протиповітряної оборони, яка покриває 100% території країни. Завжди складно вибрати об'єкти для прикриття та об'єкти, які не захищатимуться. Військові аеропорти, командні центри, найбільші населені пункти країни, найважливіші об'єкти критичної інфраструктури, райони військової мобілізації тощо. Це об'єкти, які будуть захищені. Тож якби Х-101 заблукала та летіла у бік Варшави чи Жешува, її, мабуть, збили б», - переконує Вольський. На його думку, не варто витрачати гроші на збиття ракети, аби довести, що «не можна шастати в моєму небі».

Тим часом екс-радник міністра оборони України Олексій Копитько у себе у Facebook пише, що країнам Альянсу, і зокрема Польщі, «просто не вистачило політичної волі для того, щоб збити ракету». «Тобто це не технічна нездатність/невміння збивати російські ракети, а політичне рішення ухилятися. Росія це бачить та періодично генерує такі інциденти, викликаючи шквал критики проти натівських структур. Така м'яка форма дискредитації», - зазначає пан Копитько.

Він також наголошує на тому, що де-факто рашисти використали повітряний простір Альянсу для удару проти України, тоді як українці прагнуть, щоб дружні країни закрили своє ППО хоча б частину західних регіонів нашої з вами країни. У цьому контексті колишній чиновник вітчизняного МОУ наводить приклад реакції Туреччини в подібній ситуації в 2015 році, коли військовий літак був відправлений за відомим курсом роскорабля. Нагадаємо, за версією турецької сторони, повітряне судно РФ перебувало в турецькому авіапросторі 17,5 секунди, за версією росіян 6 сек. Екіпаж літака тоді катапультувався, проте пілота-снайпера розстріляли із землі сирійські повстанці.

Кілька місяців після інциденту між Анкарою та Москвою спостерігалося помітне напруження у відносинах. На болотах тоді на якийсь час навіть запровадили антитурецькі санкції. Проте все це «похолодання» спостерігалося зовсім недовго і сьогодні Путін та Ердоган систематично називають один одного «дорогим другом». Водночас у російських літаків раз і назавжди відпало бажання безправно мандрувати у турецькому повітряному просторі.

«Туреччина вирішила збивати. НАТО та поляки (адже вони можуть діяти самостійно) вирішили ухилятися від таких дій. Це наочна демонстрація того, що країни Східної Європи не вірять у отримання допомоги від Альянсу загалом та старших товаришів, зокрема, якщо почнеться криза. Що може бути гіршим для військово-політичного блоку?», - ставить риторичне запитання Олексій Копитько.

У свою чергу, політексперт Олександр Антонюк наголошує на наступному: «Наші польські сусіди визнають, що бачили, як через їхню територію залітає ракета, і маючи можливість допомогти нам збити її, вони просто спостерігали. Це цинічна колективна позиція НАТО. Так, НАТО робитиме все до останнього, щоб не ввійти до ескалації. До прямого зіткнення НАТО і РФ повинні пройти кілька циклів, відповідно, де будуть інфраструктурні руйнування та людські жертви. І лише після кількох системних описаних епізодів, можливо, ми побачимо зовсім інші дії Альянсу. Звичайно, не бажаю ні полякам, ні якійсь іншій цивілізованій країні переживати те, що ми переживаємо. Однак, на жаль, світ сформований саме так, а зволікання зі своєчасними рішеннями та адекватними сучасним загрозам діями лише збільшує ціну ліквідації цих загроз, яких не уникнути».

Тим часом, українці, які фактично щодня протягом ось уже більше двох років зазнають ракетно-дронових атак з боку путінської Росії, саркастично констатують, мовляв, поляки пропустили ракету, бо в ній не було зерна.