Вчені назвали причини краху «китайської Венеції»

Неолітична культура Лянчжу, що виникла 5300 років тому, була поширена в дельті річки Янцзи в Китаї, приблизно в 160 км на південний захід від Шанхаю, в районі озера Тайху. Це один із перших прикладів високорозвинених суспільств, заснованих на водній інфраструктурі. Місто-фортеця Лянчжу мало складну систему судноплавних каналів, гребель та водосховищ, що дозволяло обробляти великі сільськогосподарські угіддя протягом усього року.

Однак цивілізація, що досягла свого піку, близько 4300 років тому раптово припинила існування. Причиною стали катастрофічні повені, вважає геолог Крістоф Шпетль з Університету Інсбрука. «На руїнах був виявлений тонкий шар глини, що вказує на можливий зв'язок між занепадом розвиненої цивілізації та повенями на річці Янцзи або у Східно-Китайському морі», — зазначає вчений, який підкреслив, що печери та природні відкладення в них є важливими кліматичними «архівами», дозволяючи реконструювати кліматичні умови на той час.

Геолог Хайвей Чжан вивчив зразки сталагмітів із двох печер на південний захід від Лянчжу. Ці печери добре досліджені та розташовані в тому ж районі, який постраждав від мусонів у Південно-Східній Азії. Дані ізотопного аналізу сталагмітів показали, що 4345 — 4324 років тому в цьому регіоні через сильні мусонні дощі випадала величезна кількість опадів.

«Це дощі, ймовірно, призвели до такого сильного затоплення Янцзи та її приток, що греблі та канали не могли протистояти стихії, яка зруйнувала місто», — пише Крістоф Шпетль.

Хай там як, Лянчжу вважається найціннішим пам'ятником епохи неоліту в Східній Азії та однією з перших держав регіону. Проведені тут археологічні розкопки виявили унікальні залишки стародавньої китайської цивілізації. У 2019 році місто було оголошено об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Раніше ми повідомляли, що на сході Китаю знайшли стародавні імператорські гробниці.

Як китайська принцеса завела гарем із 30 чоловіків.

На ілюстрації: одна з печер у районі Лянчжу. Фото: Haiwei Zhang/Universit Innsbruck