Вчені відтворили «універсальну» протиотруту царя Мітрідата

Складна суміш із 65 інгредієнтів, нібито створена «царем Азії», отримала назву мітридат (або теріак) і в Середні віки вважалася ліками проти усіх хвороб. Згідно з легендою, цар, який побоювався отруєння, ставив досліди на злочинцях і самому собі, у результаті створивши універсальну протиотруту.

Вона виявилася настільки ефективною, що, не бажаючи опинитися в римському полоні, Мітрідат був змушений заколотися мечем — всі отрути, що існували, виявилися безсилі. Його переможець — Гней Помпей Великий, нібито одразу наказав розшукати чудодійний засіб.

Рецепт теріаку був згодом доповнений лікарем імператора Нерона Андромахом. Препаратом цікавився і один із засновників лікарського мистецтва Гален, який отримав за вдосконалення рецепту від Марка Аврелія золотий ланцюг з вибитим на ньому написом «Антонін — імператор римлян, Галену — імператору лікарів».

Люди використовували його для профілактики та лікування інфекційних захворювань, насамперед бубонної чуми. Він вироблявся у великій кількості у розпал епідемій, причому публічно — столи встановлювали прямо на площах.

Ймовірно, базовий препарат був пастою з лікарських трав, але Андромах додав до оригінального рецепта м'ясо гадюки, опіум, гіацинт, бобровий струмінь та деякі інші інгредієнти. Вони підбиралися згідно з античним уявленням про те, що подібне виліковується подібним.

Широкий спектр складових включав і морську цибулю, з якої отримують відмінну щурову отруту.

Нещодавно польські вчені вирішили відтворити рецепт універсальної протиотрути, — повідомляє сайт Вроцлавського університету.

Вони використали копію рецепту, розробленого аптекарем з Торуні Паулем Гулденіусом, який отримав офіційний дозвіл на виробництво теріаку в цьому місті. Рецепт із 61 інгредієнта був зафіксований у 1630 році. Головними труднощами став адекватний переклад назв рослин, які використовувались аптекарем, які потрібно було ідентифікувати.

Ціна разової дози дорівнювала вартості курки. При цьому деякі інгредієнти сьогодні вважаються отруйними. Разом з тим їхня частка в препараті була настільки невеликою (у разі морської цибулі в 50 разів меншою за допустиму), що особливої шкоди вона не завдавала.

Чи означає це, що теріак мав терапевтичні властивості? Відповідь це запитання вимагає більш ретельного аналізу. Хоча попередні дані говорять про те, що можлива ефективність ліків була заснована на ефекті плацебо.

Раніше ми повідомляли про рослини, які можуть замінити ліки.

Медики назвали трави — джерела довголіття.

На ілюстрації: Приготування теріаку. Гравюра із середньовічного медичного кодексу