Вчені виявили на Марсі стародавній смайлик (Фото)

Нещодавно опубліковані зображення Марса показують «усміхнене» соляне відкладення на поверхні Червоної планети. Супутнє дослідження припускає, що подібні відкладення, що залишилися від стародавніх озер, можуть бути добрим місцем для пошуку ознак колишнього життя на Марсі.

Нещодавно астрономи помітили дивовижний "смайлик", що сяє з поверхні Марса, коли вони обстежили інопланетний ландшафт у рамках нового дослідження. Схожа на смайлик структура, яка видно лише за певних умов, є залишком древнього озера, яке висохло мільярди років тому, і може приховувати ознаки колишнього життя на Червоній планеті.

Європейське космічне агентство (ЄКА) опублікувало в Instagram-акаунті зображення усміхненого обличчя. Фігура, що складається з кільця стародавніх відкладень солі хлориду з парою очей-метеоритних кратерів, була сфотографована апаратом ExoMars Trace Gas Orbiter ЕКА, який з 2016 року аналізує рівні метану та інших газів у тонкій атмосфері Марса.

Зазвичай такі відкладення були б не відрізняються від решти Марса. Але при перегляді за допомогою інфрачервоних камер, таких як встановлені на орбітальному апараті ExoMars, солі здаються рожевими або фіолетовими.

Фотографія була зроблена в рамках дослідження, опублікованого в журналі Scientific Data , в якому дослідники створили перший надійний каталог відкладень солі хлориду на Марсі з використанням зображень з орбітального апарату ExoMars. Загалом команда ідентифікувала 965 різних відкладень, розкиданих по всьому інопланетному світу, розміром від 1000 до 10 000 футів (від 300 до 3000 метрів) завширшки. В даний час неясно, наскільки великий смайлик.

Ці відкладення особливо важливі, оскільки вони можуть забезпечити оптимальні умови для біологічної активності та збереження, що робить їх «головною метою для астробіологічних досліджень», пишуть дослідники у своїй статті.

Марс колись був водним світом із озерами, річками та неглибоким океаном, схожим на земні. Але десь між 2 та 3 мільярдами років тому вода висохла після різкої зміни клімату. Це, мабуть, було викликано втратою магнітного поля Марса, що дозволило сонячному вітру поступово зіскребти більшу частину атмосфери планети й у результаті призвело до того, що більшість рідкої води замерзла чи випарувалася в космос.

Солоні відкладення залишилися, коли остання вода зникла з озер Марса наприкінці «динамічного водного минулого» планети, пишуть дослідники. У деяких місцях солі, що залишилися, є єдиним доказом того, що там взагалі була вода, додали вони. Але ці відкладення також можуть мати велике значення для пошуку доказів стародавнього життя на Марсі.

Дослідники вважають, що в міру того, як озера на Марсі почали скорочуватися і зникати, вода, що залишилася, стала дуже солоною, що дозволило їй залишатися рідкою, незважаючи на температуру до мінус 40 градусів за Фаренгейтом (мінус 40 градусів за Цельсієм), йдеться в заяві ЄКА .

Ці останні солоні калюжі могли стати притулком для мікробних екстремофілів, які могли пережити трансформацію Марса, внаслідок чого їхні останки накопичувалися в цих відкладах, коли вода остаточно висохла, написали дослідники у своїй заяві. Якщо це сталося, солі також могли діяти як консервант — потенційно зберігаючи свідчення цих вимерлих форм життя незайманими протягом мільярдів років.

Нещодавні великі відкриття також натякають на те, що на Марсі зараз набагато більше води, ніж ми спочатку думали, що відродило надії на виявлення живих мікробних марсіан на Червоній планеті в майбутньому.

Фото: ESA/TGO/CaSSIS