Вчені виявили величезну річку, приховану під Антарктидою (Фото)

Тепер дослідникам потрібно взяти до уваги величезну річку, що протікає приблизно на 460 кілометрів (286 миль) глибоко під льодом. Її довжина більша, ніж річки Темзи, що протікає через Лондон у Великій Британії. Експерти кажуть, що нещодавно виявлений водний шлях та його відгалуження можуть суттєво вплинути на те, як льодовиковий лід над ним тече та тане. Дослідження опубліковано в журналі Nature Geoscience .

Дослідники, які стоять за відкриттям, використовували комбінацію бортових зйомок радіолокацій, які можуть дивитися крізь лід, плюс моделювання водного потоку. Досліджувана велика територія включає лід як зі східного, так і західного крижаних щитів в Антарктиці, вода стікає в море Уедделла.

"У регіоні, де проводиться це дослідження, достатньо льоду, щоб підняти рівень моря в усьому світі на 4,3 метри", - говорить гляціолог Мартін Зігерт з Імперського коледжу Лондона у Великій Британії.

«Те, скільки і як швидко цей лід тане, залежить від того, наскільки слизька основа льоду. Нещодавно виявлена річкова система може сильно вплинути на цей процес.

Вченим давно відомо, що під крижаними щитами тече вода. Це відбувається двома способами: геотермальне тепло і тертя можуть розтопити крижані щити з-під льодовика, тоді як глибокі тріщини, звані Мулен, можуть спрямовувати поверхневу талу воду до його основи. Останнє, як правило, найчастіше відбувається в Арктиці та Гренландії, де більше сезонних коливань товщини льоду.

Нове дослідження показує, що в Антарктиді в основі крижаних щитів відбувається достатньо танення для утворення річок. Ці канали прісної води під високим тиском, у свою чергу, можуть прискорити процес танення льоду, оскільки основа льодовика стає менш стійкою у точці, де вона зустрічається з морем.

Хоча ми вчимося вимірювати, скільки льоду тане на Північному та Південному полюсах, процеси, що викликають це танення, складні. Відкриття, подібні до зробленого тут, дають нам краще розуміння основних процесів, а це означає, що можуть бути створені більш точні моделі майбутньої втрати льоду.

Фото: Nature Geoscience