Великий понеділок: які молитви читають цього дня у церкві

У церкві сьогодні, у Страсний понеділок, згадують Йосипа, проданого братами в рабство, і притчу про те, як Христос прокляв безплідну смоковницю. Спроби тлумачення цієї притчі – добрий приклад того, чому, власне кажучи, і мав бути присвячений весь час Великого посту, що скоро минає – духовній роботі.

Справа тут у тому, що сучасна людина, як правило. воліє сприймати Великий піст, забуваючи про його головну, духовну сторону, як (хай вибачають нам це формулювання справжні віруючі) набір харчових заборон, не замислюючись, що в цьому випадку найпослідовнішими в душі християнами можна було б назвати індійських йогів або навіть атеїстів-веганів: адже й ті й інші "тримають піст" весь рік.

Насправді ж Великий піст, як і інші пости (при всій їх, до речі, корисності для здоров'я, що давно вже підтвердили лікарі) призначений для того, щоб тілесні потреби не відволікали нас від духовної роботи. Якщо ж ми по лінощі своїй її уникаєм (притчу про прокляття смоковниці тлумачать як притчу про душу, що не приносить духовних плодів - віри, молитви, покаяння і добрих справ), то церква якраз у Великий понеділок, що починає Страсний тиждень, нагадує нам про те, чим це загрожує.

Нагадаємо, що, згідно з притчею, "Ісус з учнями, побачивши здалеку смоковницю, покриту листям, пішов, чи не знайде на ній чогось, але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не час було збирання смокв. І сказав їй Ісус: Нехай ніхто не куштує від тебе плоду навіки! Наступного ранку, коли вони проходили тією ж дорогою, учні-апостоли побачили, що смоківниця засохла.

Толкують цю притчу практично однаково, розрізняючись лише, так би мовити, у масштабах. Але тут є один важливий акцент, який стане зрозумілим, якщо згадати, що в Євангелії є ще одна притча про смоковницю, яка третій рік не плодоносить, через що господар наказує виноградарю її зрубати. На це виноградар пропонує, що він буде доглядати її ще рік, і вже після цього, якщо плодів не буде, тоді зрубати.

Людині, яка вперше прочитає ці притчі, може здатися, що вони суперечать одна одній, тим більше, що в першій, про засохлу смоковницю, говориться, що "ще не було час збирання смокв". У чому ж тоді вона "винна"? Але тут треба знати, що в Ізраїлі є смоковниці, на яких плоди тримаються всю зиму (порівняно з зимою в Україні ця назва звучить досить умовно) і дозрівають навесні серед нового листя. А оскільки смоковниця з першої притчі була густо вкрита листям, то можна було очікувати, що на ній будуть і плоди. Але на дереві не було жодного "зимового" плоду, не було ознак і нових літніх плодів.

Як вважали середньовічні отці церкви-тлумачі Євангелія, Ісус в даному випадку показав учням, що його терпіння не нескінченне. (Згадаймо, до речі, що й у другій притчі смоковниці дають для доказу її корисності лише рік). Ось тут і варто у Великий понеділок задуматися про себе - чи не час добрі наміри, якими кожен з нас тішиться роками, нарешті перетворити на справи?

Фото: Facebook