Відкрилася виставка картин легенди українського авангарду Олега Голосія

У сказаних в даному контексті слів «ще одного молодого художника» немає помилки, хоча Олег Голосій помер більше чверті століття тому, в 1993-му році. Адже він не дожив навіть до 29 років. Це був легендарний час, коли після безуспішної боротьби з радянськими чиновниками від мистецтва, в результаті якої тридцять попередніх років хтось здавався, хтось спивався, а найщасливіші виїжджали за кордон, раптом виявилося, що «все дозволено».

Дозволено було настільки все, що навряд чи тодішні молоді українські художники, які стали сьогодні визнаними метрами, захочуть показати всі свої роботи того часу. З тієї простої причини, що солідна частина з них була зроблена просто заради епатажу, на межі несмаку. Епатаж цей був суто раціональним, направленим на недосвідчених покупців і колекціонерів: «Ви кажете, що ця картина (фотографія) скандальна? Так ви ще по-справжньому скандальних картин (фотографій) не бачили. А як вам ця?»

А після виставки Голосія в «Мистецькому Арсеналі» варто піти на експозицію 32-річного українського художника Гамлета Зіньківського в Центрі сучасного мистецтва М17. Не тому, що їх роботи схожі, напроти, а тому що при цьому порівнянні можна буде зрозуміти, як змінився час.

Кінець 80-х - початок 90-х Голосія - це вихор, який закрутив і змів все, що було до нього. Вихор, якому віддалися з захватом всі, хто в нього потрапив. Наш час, як його розуміє Зіньковський (він працює в цій манері вже років десять) - це час уваги художника до деталей. 

І ці два проекти відмінно доповнюють один одного.