Відкрите небо, примарні європерспективи: що показав саміт Україна-ЄС

Нинішній, 23-й за рахунком саміт Україна-ЄС приніс довгоочікувану угоду про відкрите небо, а також підтримку України в протистоянні з Росією на всіх фронтах. Однак деякі рішення глобального спрямування так і «зависли»...

Саміт за участю лідерів України та Євросоюзу на Банковій вже назвали найуспішнішим в історії, хоча єдиним проривом можна вважати хіба що підписання угоди «Про єдиний авіаційний простір». Переговори навколо цього документа, відзначимо, тривали ні багато - ні мало, цілих 15 років, а практична реалізація прописаних норм, як очікується, в корені змінить ринок українських авіаперевезень.

Що означає угода про спільне небо України і Євросоюзу? Так званий авіаційний безвіз передбачає, що європейські компанії без обмежень зможуть літати в будь-які аеропорти нашої країни, а українські авіаперевізники - в будь-які повітряні ворота країн ЄС. При цьому офіційний Київ окремо зобов'язується дотримуватися європейських стандартів авіабезпеки. Документ ще мають ратифікувати всі держави-члени Євросоюзу, проте в Мінінфраструктури раніше заявляли, що угода вже буде діяти до завершення всіх процедурних нюансів, що в принципі в подібного роду ситуаціях - апробована практика. До речі, ще до підписання угоди європейські лоукост оголосили про намір суттєвої експансії в Україні і початок роботи мало не в половині обласних центрів. А ось вітчизняні авіакомпанії вважають, що угода зашкодить місцевим перевізникам. У тому, на чиєму боці істина або вона, як завжди, десь посередині, розберемося трохи пізніше. Зараз же, для розуміння ситуації в ретроперспективі, зробимо невеликий екскурс в минуле.

Отже, процес об'єднання українського авіаційного простору з ЄС тривав ще з часів президентства Леоніда Кучми, а саме з 1999 року. У грудні 2006-го Рада ЄС уповноважила Єврокомісію почати переговори з Україною про спільний авіапростір.
У жовтні 2013 року сторони погодили текст угоди, однак підписання заблокували через конфлікт між Великобританією та Іспанією за територіальним статусом Гібралтару і аеропорту в ньому. Офіційний Мадрид тоді блокував угоду, оскільки Київ визнавав аеропорт британським.

З початком дії безвізового режиму між Україною та ЄС у 2017 році в Києві очікували і «авіаційного безвіза», але справа затягувалася. І тільки після остаточного виходу Великобританії з Євросоюзу всі перепони для підписання угоди зникли. У червні поточного року Рада ЄС дала «добро» на угоду з нашою країною, а також з Вірменією, Тунісом і Катаром.

Питання про те, чи варто очікувати після старту «відкритого неба» авіабума в Україні де-факто - досить неоднозначне, а ось те, що ситуація на ринку кардинально зміниться - факт.

Як відомо, станом на сьогодні діють двосторонні угоди про повітряне сполучення з кожною країною ЄС. І, згідно з цим документально оформленим домовленостями, встановлюються певні обмеження на кількість перевізників і щотижневих рейсів. Це ускладнювало вихід нових перевізників на популярні рейси. Нова ж угода з ЄС передбачає, що обмеження на кількість перевізників і авіарейсів знімуть, тому європейські лоукостери вже готуються збільшити свою присутність в Україні. «Наприклад, є дозвіл на 14 рейсів на тиждень в Амстердам для одного перевізника з кожного боку. Нова угода подібні обмеження знімає. Тобто, це означає, що до Києва можуть летіти будь-які європейські перевізники», - пояснює тонкощі питання юрист з авіаційного права Андрій Гук.

Примітно, що підписана вчора угода стосується не тільки пасажирських перевезень, а й вантажних, а також поштових.

На думку профільних експертів, новими процедурними можливостями насамперед скористаються авіакомпанії, що пропонують низькі ціни на квитки і мінімальний сервіс.
Так, найбільший лоукостер Європи Ryanair вже оголосив, що планує «агресивне розширення». «Я думаю, що ми станемо основним інвестором в Україні, коли вона стане частиною «відкритого неба», - заявив в інтерв'ю Reuters виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі. Він також підкреслив, що компанія «вельми серйозно» розглядає можливість працювати відразу в 12 містах України, тоді як на даний момент вони літають лише з п'яти. Більш того, Ryanair вивчає перспективність повітряних перевезень і всередині України.
Ще один найбільший європейський лоукостер - Wizzair, який зараз присутній в декількох містах, також заявив, правда, без будь-якої конкретики, про намір переглянути свою політику в Україні в сторону розширення.

Від заходу брендових, але економічно привабливих компаній-лоукостерів, констатують експерти, ключова перевага отримають пасажири, оскільки «небесне» евросоглашеніе - це більший вибір, а значить і великі можливості для подорожей. Алгоритм, як і все геніальне, простий: чим більше конкуренція, тим нижче буде ціна на квитки і тим більше пасажирів зможуть пересідати з наших «убитих» поїздів в літаки.

В угоді про так званому повітряному безвізе як бенефіціара присутні вітчизняні аеропорти, які прийматимуть більше літаків і, відповідно, отримають більший пасажиропотік. Тому регіональні аеропорти мають відмінні шанси на залучення інвестицій і розвиток. З іншого боку, підписана угода відверто обмежує українських авіаперевізників, оскільки передбачає можливість здійснювати внутрішні рейси тільки європейських компаній. Літати між різними євроаеропортами наші повітряні судна зможуть тільки за умови, якщо початок або кінець маршруту буде в Україні. При цьому до цих пір українські авіакомпанії могли конкурувати з європейськими, так як останнім не дозволялися нічні стоянки в українських аеропортах, але питання після вчорашнього підписання буде знято.

Про найсерйозніші ризики для вітчизняних перевізників від угоди говорять в українському лоукості SkyUp, мовляв норма про заборону здійснювати внутрішні рейси усередині ЄС - дискримінаційна. У компанії вважають, що економічна складова угоди про спільний авіа-простор з Євросоюзом зашкодить авіа-галузі країни і не принесе довгострокової вигоди для пасажирів. «Багато з тих норм, які зараз діють в Україні, повинні бути узгоджені з європейськими. Серед них, наприклад, нормативи робочого часу екіпажів, сертифікація, проведення аудитів авіакомпаній, нормативи галузевих заробітних плат. Саме на цьому необхідно зараз зосередити увагу держави», - акцентують в SkyUp.

І якщо навіть з урахуванням існуючих прогалин в питанні спільного з Європою неба все більш-менш ясно, то в плані європерспектив України - суцільний туман. Під час вчорашнього саміту президент Володимир Зеленський отримав чимало компліментів від колег - голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і голови Європейської ради Шарля Мішеля. Вони в унісон відзначили «істотний прогрес в реформах в Україні за останні місяці». Мішель запевнив, що ЄС зафіксував і оцінив «прискорення», а фон дер Ляєн похвалила нинішнього господаря Банкової за «високе лідерство в проведенні реформ». ЄС, в тому числі в підсумковій заяві, також похвалив устами своїх керівників антиолігархічні ініціативи Зе, наполягаючи при цьому, що Києву слід завершити «під ключ» реформу судової системи та СБУ.

І якщо в плані очікувань єврочиновники були більш ніж конкретними, то в темі перспектив України - аж ніяк. ЄС в сотий раз лише підтвердив європейські устремління Києва, хоча, як кажуть в дипломатичних кулуарах, Володимир Зеленський піднімав це питання і за закритими дверима, відзначаючи, що виразні терміни ймовірного членства в Євросоюзі стали б «логічним кроком». «Цей шлях, як і у будь-якого іншого, повинен мати фініш. Скажіть, де він?», - цитує співрозмовник з МЗС Зе, який з подібним питанням не один раз звертався в ході закритої зустрічі до євро бюрократам. Чіткої відповіді, втім, так і не прозвучало - ні явної, ні навіть закамуфльованої... Замість цього Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна і ЄС «вже єдина європейська сім'я», а Шарль Мішель додав, що аргументи Зеленського були настільки солідними і міцними, що неодмінно послужать приводом для «мобілізації дискусії» на цю тему всередині ЄС. Загалом, вкотре Київ отримав смачні по формі, але абсолютно абстрактні за змістом «плюшки»...
Слід зазначити, що велика увага на саміті приділили кейсу безпеки - і по ситуації з Донбасом/Кримом, і по положенню справ в енергетичному секторі. Керівники ЄС кілька разів і на словах, і в підсумковій заяві підкреслили, що «Євросоюз не залишить Україну». Зокрема, Брюссель обіцяє розробити конкретні механізми, щоб гарантувати енергетичну безпеку нашої країни. Наприклад, голова Єврокомісії допустила збільшення реверсних поставок газу з ЄС і спільне зберігання газу в українських сховищах.

Ну, і, нарешті, ще один важливий момент: вперше в спільній декларації за підсумками саміту Україна і ЄС визначили, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі і несе безпосередню відповідальність за повне виконання мінських домовленостей.
Уже в наступному році на черговому саміті Україна, як заявив президент Зеленський, розраховує підписати так званий промисловий безвіз, а саме угоду, істотно спрощує вихід на ринок ЄС не тільки сировини з України, але також промтоварів з доданою вартістю.

«Успішно відпрацювали 23-й саміт Україна-ЄС. Сильну спільну заяву, довгоочікувану угоду про спільний авіаційний простір, а головне - прекрасне взаєморозуміння між президентом України і керівництвом ЄС. І як сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен про Україну і ЄС: «У нас з вами спільна історія, спільні цінності та спільна доля». На тлі всього, що було сказано і зроблено на саміті публічно і не публічно, ми просто дивимося на захмарні перспективи європейської інтеграції України. Без будь-якої стурбованості», - написав у себе в Facebook міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, супроводивши пост спільним фото з главою Євроради. Втім, судячи з того, що реально відчутний (та й то - далеко не в одну мить) результат саміту для України - це «відкрите небо», в своїх висновках про відсутність грунту для стурбованості головний дипломат нашої країни явно витає в хмарах...