Відставка Ситника: як в Офісі президента крадуть голоси під резонансною петицією

Петиція за відставку Ситника набрала більше необхідних для розгляду президентом 25 000 підписів, але голоси "зрізають" в Офісі президента. Хтось в Офісі президента дуже хоче "зам'яти" цю незручну тему. Однак такі відверті маніпуляції і ігнорування думки громадян можуть викликати ще більш негативну реакцію суспільства, пише "Обозреватель".

Тема розгляду Зеленським питання відставки директора НАБУ Ситника дуже не подобається комусь впливовому в Офісі президента. Настільки не подобається, що зараховані голоси зникають прямо на очах. Однак специфіка системи така, що кожен може побачити кількість людей, які реально підписалися під петицією. І вона майже вдвічі відрізняється від кількості зарахованих Офісом президента голосів.

Йдеться про петиції на сайті президента №22 / 103760-ЕП "Звільнити Ситника Артема Сергійовича, директора Національного антикорупційного бюро України з займаної посади". На сьогодні зареєстровано 26008 голосів тих, хто підписав петицію.

Цього достатньо для розгляду петиції президентом України відповідно до норм чинного законодавства (петиція розглядається президентом, якщо вона набрала 25 000 підписів). Однак зараховані тільки 14413 голосів, тобто лише близько половини. З іншими петиціями на сайті президента такого раніше ніколи не відбувалося.

Історія зі "зрізанням" голосів спливла ще на початку голосування. Тоді на запит журналістів Офіс президента відповів, що це тимчасове явище, пов'язане з "верифікацією". Однак, по-перше, верифікація через електронний підпис або Bank ID проходить безпосередньо під час підписання петиції. По-друге, за майже три місяці голосування ситуація із зарахуванням голосів аж ніяк не поліпшилася. А по-третє, за фактом відбувається не "перевірка голосів" і їх "тимчасове» не зарахування, а відверта маніпуляція - списання вже зареєстрованих підписів. Наприклад, так, як це сталося 30 жовтня. В той день 900 вже зареєстрованих голосів були просто вкрадені. Ще 29 жовтня на лічильнику було 14 528 голосів.

А вже 30 жовтня - на 900 голосів менше.

Через 10 днів, коли кількість тих, хто проголосував перевалило за 26 000, на лічильнику на сайті президента знову менше голосів, ніж було ще 29 жовтня.

Чому це відбувається? Електронна петиція, адресована відповідно президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається в особливому порядку за умови збору на її підтримку не менше 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня опублікування петиції. Про це говорить Закон України "Про звернення громадян". Необхідну кількість голосів уже зібрано, навіть із запасом. Термін збору голосів на підтримку закінчується 15 листопада. Однак всі три місяці кожен день голоси свідомо "зрізали", щоб не досягти показника в 25 000 голосів і петиція не потрапила на розгляд Зеленському, який буде зобов'язаний, відповідно до чинного закону, її розглянути. З жодною іншою петицією за всю історію існування інституту колективних звернень в електронній формі до суб'єкта владних повноважень таких відвертих маніпуляцій ніколи не відбувалося.

Хто б не був цим впливовим "захисником" Артема Ситника в Офісі президента, відповідно до статті 24 Закону України "Про звернення громадян" він, як посадова особа, винна в порушенні законодавства про звернення громадян, несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Однак цього впливового "помічника Ситника" в Офісі президента це не зупиняє, а сам Офіс президента ніяк не реагує на численні публікації щодо маніпуляцій з цією петицією.

Що ж, не допустити петицію до розгляду президентом таким чином може і вдасться. Але чи вдасться пояснити суспільству, яке, згідно з опитуваннями, тотально не довіряє Ситнику (рівень підтримки директора НАБУ становить лише 1,1% - антирекорд серед чиновників), чому його думка не просто ігнорується - на нього можна демонстративно наплювати, і не понести за це ніякої відповідальності - ні адміністративної, ні кримінальної, ні політичної? Хоча ні, політична відповідальність за такі дії рано чи пізно настане - на наступних виборах. Чи варто того крісло для зручного для влади чиновника? Думай. Те.

Фото: Обозреватель