Винищувачі на паузі, боєприпаси на підході: що показав черговий «Рамштайн»

Минулого тижня під час свого візиту до Великобританії Володимир Зеленський закликав союзників якнайшвидше надати Україні «крила свободи» - бойові літаки. Про необхідність у винищувачах неодноразово заявляв також перед черговою зустріччю групи «Рамштайн» у Брюсселі та міністр оборони Олексій Рєзніков. Проте «авіаційним» цей переговорний раунд, попри очікування Києва, так і не став. Що, втім, зовсім не скасовує відчутну актуалізацію теми винищувачів вже найближчим часом.

Ще напередодні засідання в рамках Рамштайну генсек НАТО Єнс Столтенберг зробив кілька важливих заяв. Зокрема, він наголосив, що Україна має «терміново здобути те, що їй потрібно для перемоги у війні на тлі підготовки нового наступу РФ». «Ми не бачимо жодних ознак того, що Путін готується до миру. Ми бачимо, що він, навпаки, готується до продовження війни, нових наступів і нових атак», - акцентував Столтенберг, додавши при цьому, що підтримка Києву «еволюціонуватиме відповідно до ходу війни».

Уже після Рамштайну, 15 лютого, Столтенберг дав позитивний сигнал Києву щодо членства України в Північноатлантичному Альянсі. «По Україні позиція НАТО не змінилася: Україна стане членом Альянсу. Але зараз фокус потрібен на тому, щоби гарантувати перемогу України у війні», – заявив він.

У свою чергу глава Пентагону Ллойд Остін заявив: «Сьогодні всі країни з усього світу продовжують нарощувати зусилля та обмірковувати нові рішення щодо військової підтримки України. Водночас ця контактна група чітко заявляє, що ми підтримуватимемо Україну в її боротьбі. І ми допоможемо Україні перейти у контрнаступ навесні».

Наведемо ще кілька важливих тез, озвучених Ллойдом Остіном. Отже, Німеччина, Польща, Канада, Португалія, Іспанія, Норвегія, Данія, Нідерланди постачатимуть в Україну танки Leopard; США, Польща та Чехія поставлять танки на додаток до вже відправлених; США, Німеччина, Нідерланди поставлять Україні системи ППО Patriot; Франція та Італія поставлять системи ППО SAMP/T.

Окремо Остін наголосив, що одразу кілька країн ведуть «активну роботу» щодо постачання України боєприпасами. У цьому контексті слід зазначити, що нашим захисникам не вистачає боєприпасів уже давно, адже снарядів радянських зразків за межами Росії виробляють мало, а швидкість постачання снарядів західних калібрів суттєво відстає від того, як швидко їх використовують у боях. Нам сьогодні, на думку військових експертів, гостро потрібні боєприпаси радянського калібру для танків Т-72 та артилерійські снаряди натовського калібру для вже наданих нам важких знарядь.

«Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити багато боєприпасів і так швидко, як це можливо», - заявив Остін, наголосивши, що по винищувачах та далекобійних ракетах «у мене поки що немає новин».

Дуже примітно, що напередодні «Рамштайну» низка впливових американських ЗМІ повідомили, що Вашингтон готує для Києва новий пакет військової допомоги якраз до роковин російського вторгнення. Зокрема, заявляється, що заплановано виділити одразу $10 мільярдів, пише, посилаючись на свої джерела Washington Post. При цьому нової зброї – такої як літаки F-16 чи далекобійні ракети – у пакеті не буде, додала газета Politico: «Поставки будуть зосереджені на боєприпасах, ППО та запасних частинах».

Також поки що немає чітких сигналів і по ракетах ATACMS, які систематично запитує Україна. США, як стверджують західні медіа, не хочуть їх відправляти через їх нехватку. "Перекидання ATACMS на полі бою в Східній Європі призведе до скорочення американських запасів і пошкодить готовність збройних сил США", - зазначили джерела Politiko у Пентагоні. Але при цьому стверджується, що є й інші способи надати Україні можливості для поразки цілей.

Зазначимо, що Lockheed Martin зробив близько чотирьох тисяч ATACMS у різних конфігураціях за останні два десятиліття. Деякі з них продані союзним країнам, а близько 600 ракет було витрачено під час війни в Іраку. Тобто, якщо повернутися до тези Politiko про те, що є й інші способи надати нашій країні можливість отримати заповітні далекобійні ракети, то можна припустити, що йдеться про запит Києвом «добра» у Вашингтона, як країни-виробника на покупку ATACMS у союзних держав. Підкреслимо, що до списку користувачів зазначеного типу ракет входять Південна Корея, Румунія, Греція, Туреччина, Катар, Бахрейн та сусідня Польща, яка є на світовій арені драйвером надання Україні оперативної військової підтримки.

Саме Польщу, до речі, наприкінці лютого відвідає президент США Джо Байден. І в цьому світлі дуже недвозначною є нова заява глави МЗС Дмитра Кулеби, який зазначив, що «23-24 лютого варто очікувати великих подій, які Росія точно запам'ятає». Тому, незважаючи на те, що поки що гучного «так» наданню Україні бойових літаків ми з Брюсселя так і не почули, за інформацією Financial Times, США незабаром «можуть передати свої F-16, і надати дозвіл третім країнам на їхній реекспорт». У політичних кулуарах, окрім Польщі, називають ще одну країну, яка може дебютувати у постачанні «ефок». Йдеться про Нідерланди, які мають у своєму парку 24 бойові літаки.

Як би там не було, на даний момент, судячи з сигналів з «Рамштайну», Україна та Захід спочатку роблять ставку на зупинку російського наступу, який, як відомо, розпочався одразу на кількох ділянках фронту. Наприклад, днями під Вугледаром ЗСУ знищили елітну 155-у бригаду морської піхоти з Владивостока, що підняло неймовірну істерику на російських пропагандистських болотах, яку Кремль підкріпив неодноразово апробованим прийомом у вигляді ядерного шантажу. Так, норвезька розвідувальна служба повідомляє, що вперше за тридцять років Росія почала розгортати в Балтійському морі кораблі з тактичною ядерною зброєю: «Ключова частина ядерного потенціалу знаходиться на підводних човнах та надводних кораблях Північного флоту РФ. А в самій Росії вдень, 14 лютого, у повітрі було помічено так звані літаки судного дня».

Тим часом «підігріла» і без того розгніваних рашистів публікація Bloomberg, де йдеться про те, що країни-члени НАТО зараз розробляють інструкції «на випадок участі держав Альянсу в конфлікті високої інтенсивності».

У будь-якому випадку, через те що Резніков у рамках «Рамштайну» не переконав союзників України надати літаки «тут і зараз», не варто засмучуватися. Нагадаємо, попереднє засідання даного формату, яке відбулося 21 січня, також завершилося без головного очікуваного результату – тоді міністрам оборони так і не вдалося досягти остаточної згоди на надання Києву західних танків. Однак уже за кілька днів німецький канцлер Олаф Шольц повідомив, що Німеччина надасть Україні танки Leopard-2. Він також дозволив передавати ці танки Києву іншим країнам. Це, власне, стало початком «танкової коаліції». Тож цілком можливо вже зовсім скоро ми зможемо вголос говорити і про «крилатий» міжнародний проукраїнський союз.

У цьому контексті варто звернути увагу на слова прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, який 15 лютого відвідав Київ. На спільному брифінгу із Зеленським він не виключив майбутнього рішення про надання Україні бойових літаків, але зазначив, що така допомога вимагатиме міжнародної коаліції.

«Міжнародна коаліція має бути створена, і вона робитиме певні кроки. Ми абсолютно розуміємо, що у випадку з Україною не можна зволікати, але також мають місце національні міркування, коли країни думають, як вони захищатимуть себе, від цього залежить постачання», - сказав глава уряду Швеції.

До речі, дуже показово, що жодних ознак розчарування «Рамштайном» не продемонстрував у своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський. «Далеко не все про «Рамштайн» можна повідомляти публічно. Значну частину домовленостей та дискусій слід залишити за зачиненими дверима. Однак під час нинішнього засідання союзниками було ухвалено сильні рішення», - наголосив нинішній господар Банкової.

Очевидно, що рано чи пізно ці «сильні рішення» стануть надбанням громадськості, якій сьогодні, на думку експертів, у жодному разі не слід здаватися в полон розчарувань та образ.

«Ми не в тій ситуації, щоб піддаватися емоціям. Повинна бути чітка та раціональна реакція, а це насамперед терпіння та наполегливість. Зрозуміло, що дуже часто рішення щодо постачання нам того чи іншого виду необхідного озброєння приймаються не миттєво і набагато повільніше, ніж нам того хотілося б. Водночас процес не стоїть на місці, а це вже добре. Однак у будь-якому випадку, не слід зациклюватися на конкретних датах та подіях щодо постачання конкретних видів озброєння, тому що це може згодом породжувати розчарування. Для нас має бути важливим виключно конкретний результат, а не дата його досягнення», - зазначив у коментарі Lenta.UA політолог Володимир Фесенко, аналізуючи підсумки чергового «Рамштайну».