Вирішальна зима для об'єднаної Європи: чому Захід саме зараз має стриножити Путіна

Наближається зима 2022-2023 років. Саме нею Кремль лякає європейців. Російські пропагандисти в унісон розмальовують жахіття зими для Західної Європи в апокаліптичних  барвах. «Західна Європа замерзне, Євросоюз розвалиться, мільйони замерзлих та голодних європейців…», - це лише мала дещиця того, чим лякає російська пропаганда пересічного жителя Європи. До цього додаються заяви про «ядерний попіл».

В цьому всьому є одна цікава тенденція: чим більше українські війська досягають успіхів в деокупації України від російських загарбників, тим істеричніше звучать погрози з боку Кремля.

Тому саме зараз найбільш вдалий час для Заходу з політичної точки зору показати, що він не боїться Росії. Нові санкції проти РФ є тим індикатором готовності Європи та США нарешті заспокоїти «скажену» Росію. Власне, свіжа заява Макрона про несамовитий стан Путіна є свідченням того, що Захід починає усвідомлювати, що домовитися з Кремлем неможливо. Кремль йде ва-банк  та вдається до останнього свого аргументу – ядерного шантажу. 

«Don't! Don't! Don't!», – так Джо Байден звернувся до Володимира Путіна в ефірі одного американського телешоу, додавши, що перехід до ядерної зброї «змінить обличчя війни на небачене досі». В такій максимально жорсткій дипломатичній манері президент США попередив кремлівського очільника. Ця заява однозначно свідчить про те, що Сполучені Штати не допустять розв’язання в центрі Європи ядерної війни, а тим часом Європейський Союз має нанести по агресору потужний економічний удар у вигляді санкцій.

Якщо перефразувати слова російського самодержця 19 століття Олександра ІІІ про те, що у Росії є два союзники – її армія та флот, то у російського диктатора Путіна у 21 столітті теж лишилося два союзники – це нафта та газ. Справа в тому, що армія де-факто повністю декласована Збройними силами України, а флот, як показало «від’ємне підняття» флагмана ЧФ РФ «Москви», не дієздатний для великих морських операцій.

Власне, енергоресурси для Путіна є головною зброєю неоголошеної війни проти всієї Європи. І саме в цю, вирішальну, зиму кривавий диктатор збирається використати їх максимально потужно проти західних демократій та європейського населення.

Європейським керманичам треба зрозуміти найголовніше. Для Євросоюзу шантаж газом та нафтою є небезпечнішим за ядерний. Бо він може спричинити не тільки й не стільки енергетичну, скільки політичну кризу в ЄС.

Розкол всередині європейських еліт видно неозброєним оком: очільники низки країн в ЄС зараз активно розмірковують над тим, щоб продати Європу в обмін на дешевий російський газ. Тим більше є прекрасний привід – наближення зими та страшилки російської пропаганди. Для якої енергоресурси є останнім аргументом в оголошеній Путіним війні Заходу.

Виклики, які стоять перед Європою, це не лише опалювальний сезон та економічні негаразди, а й величезна кількість російської агентури. Саме остання проблема несе найбільшу небезпеку для всього Заходу. Бо такі персонажі як Орбан, Берлусконі, Шредер – агенти впливу Кремля – досі зберігають величезний вплив в своїх країнах. І то це лише верхівка айсбергу.

Секретний спіч Орбана про те, що ЄС скоро перестане існувати – це дороговказ для всієї російської агентури в Європі. Саме агенти впливу РФ, щедро підживлені російським грошима (до речі, ці гроші отримані в Європі від продажу енергоносіїв), роблять все, щоб розділити ЄС, посварити країни об’єднаної Європи, спровокувати розпад Євросоюзу. І ці агенти, прикриваючись турботою про пересічних європейців, допомагають отримати вигоду Кремлю, а аж ніяк не середньостатистичному жителю Європи.

Тому зараз Європейський Союз сам має мобілізуватися. Інакше його розвалять зсередини. І відповідь на такі виклики залишається фактично одна – санкції. Потужні санкції, які поставлять на коліна економіку Росії – це найкращий спосіб зупинити Гітлера 21 сторіччя. Саме жорсткі безкомпромісні економічні обмеження, а в ідеалі – повна відмова від російських енергоносіїв, можуть зупинити збройну агресію Кремля проти всієї цивілізованої Європи.

Європейським політикам потрібно усвідомити просту істину: задобрювати диктатора – смертельно небезпечно. 1938-1939 роки показали, що умиротворення агресора не діє, а навпаки тільки провокує його на нову військову агресію проти демократичних держав. У вирішальний момент історії ЄС має продемонструвати єдність як ніколи, заради свого існування.

Відповідно, якщо Європа не хоче повторення великої кривавої війни, восьмий пакет санкцій повинна передбачати серйозні обмеження. І в першу чергу в енергетиці, яка є ключовою зброєю масового ураження для РФ.

Ця зима в усіх сенсах стане вирішальною для  Європи. Що відбуватиметься далі, в чому залежить від Європейського Союзу. Тільки потужний пакет санкцій зможе вберегти Об’єднану Європу від найстрашнішого…