Західні ЗМІ критикують поведінку глядачів у кінотеатрах

Відкриємо невеличкий секрет – кінокритики, які пишуть для популярних західних ЗМІ, зазвичай не ходять до кінотеатрів. Зазвичай їх незадовго перед першим вікендом показу фільму в прокаті запрошують на прем'єрний гала-показ за участю знімальної групи та іменитих гостей. Тому, як правило, рецензії на такі фільми, як мінімум, доброзичливі – бо якщо вони будуть негативними, то наступного разу можуть не запросити.

"Барбенгеймер" у цьому сенсі все змінив - адже завданням кінокритика стало, подібно звичайнимглядачам, подивитися обидва фільми, тобто "Барбі" та "Оппенгеймера" в один день. У крайньому випадку – за два дні. І довелося йому (або їй) йти як ппересічній людині у звичайний кінотеатр на поточний кіносеанс. Для деяких з них поведінка пересічних глядачів стала таким шоком, що вони навіть написали про це у своїх ЗМІ (не вказуватимемо, в яких). 

Почасти це здивування було схожим на подив міського хлопчика з анекдоту, який вперше в житті опинившись у селі, раптом з'ясував, що булки не ростуть на деревах. У даному випадку кінокритики раптом з'ясували, що, наприклад, купа "матусь" привели з собою в кінотеатри на "Барбі" зовсім маленьких дітей, яким незрозуміло те, що відбувається на екрані, і вони постійно голосно ставлять матері питання з цього приводу. (Для глядачів, які давно не відвідували кінотеатри, це новиною не було, оскільки такій практиці вже багато років, і вони знають, що навіть одна дитина здатна зіпсувати перегляд не гірше за політ у літаку на курорт).

Також кінокритиків здивувало те, що глядачі постійно користуються під час сеансу мобільними телефонами, а також постійно коментують те, що відбувається на екрані, або взагалі обговорюють свої проблеми. Кінокритики пояснюють це тим, що, мовляв, за час пандемії люди звикли дивитися фільми вдома, де все це нормально - але якби вони були простими глядачами, то знали б, що це звичайна атмосфера перегляду в кінотеатрі з незапам'ятних часів - навіть тоді, коли ще не було мобільних телефонів.

Що стосується відгуків на візит в кінотеатр звичайних глядачів, які просто давно там не були, то один із них просто чарівний - людина пише про те, що її дратують люди, які їдять на сеансі хот-доги та напої і мало не влаштовують пікнік. При цьому вона пише, що сама не проти з'їсти порцію поп-корну з кока-колою, ніби між цими двома "продуктовими наборами" є принципова різниця. Хоча, треба визнати, одна різниця все ж таки є - поп-корн з кока-колою, на відміну від хот-догів, не пахнуть. А друга різниця в тому, що кінотеатри, хоча вони не продають хот-доги, ніколи не перестануть продавати поп-корн із кока-колою, бо прибуток від них може перевищувати прибутки від продажу квитків.

Так що в "барбенгеймері", крім того, що він привів у кінотеатри глядачів, які там не були роками, є ще одна позитивна сторона - кінокритики нарешті побачили глядачів, для яких вони, в ідеалі, пишуть свої рецензії. Можливо. після цього в цих рецензіях буде менше снобізму. Хоча - навряд...

Фото: Pinterest