Замах на життя та відмова союзникам: що відбувається навколо подружжя Зеленських

Учора вранці в Одесі, яка останнім часом все частіше й частіше стає об'єктом «уваги» рашистів, оголосили чергову ракетну тривогу, а згодом пролунав сильний вибух. Спочатку звернув на себе увагу той факт, що жодних офіційних подробиць від влади не було кілька годин поспіль. Місцеві паблики тим часом писали про те, що у місті напередодні прильоту бачили кортеж президента Зеленського. Туман навколо цього розвіявся з подачі грецьких ЗМІ, які повідомили, що цього дня до Одеси мав приїхати прем'єр їхньої країни для зустрічі із Зе і що ракета вдарила за 150 метрів від місця, де вже були лідери країн. Вже ближче до вечора на ситуацію офіційно відреагували. Зокрема, нинішній господар Банкової заявив, що під час вибуху він разом із прем'єр-міністром Греції перебував у порту. «Ми бачили цей удар. Ви бачите, з ким ми маємо справу, їм байдуже, куди бити. Я знаю, що сьогодні були жертви, всіх деталей ще не знаю, але знаю, що є загиблі, поранені», - зазначив глава держави. Пізніше стане відомо про те, що внаслідок цієї НП загинуло п'ятеро людей, серед яких військовий Юрій Слепченко, який ніс службу в частинах ППО.

Прем'єр-міністр Греції також підтвердив, що вибух прогримів дуже близько від того місця, де вони були разом з українським президентом: «Ми були в порту, де Володимир показував і пояснював значення порту і того, що робиться, щоб відновити та посилити морський шлях. Наприкінці розмови ми почули звук сирен та вибухи, які пролунали дуже близько від нас. Ми не встигли піти в якесь захищене місце. Це дуже разючий досвід... Коли я їздив містом, я був вражений. Це страшна картина руйнувань, а з іншого боку – непохитність та сміливість українців».

Разом із Маріуполем Одеса протягом століть була пунктом поширення грецької діаспори, сказав пан Міцотакіс, додавши, що місто «є взірцем опору російської окупації». «Ми розуміємо, що ця війна стосується кожного. І це велика різниця: читати про війну в газетах і чути її на власні вуха», - підсумував Кіріакос Міцотакіс.

Російське Міноборони повідомило, що завдало ракетного удару по ангару в портовому районі Одеси, «де йшла підготовка до бойового застосування українських безекіпажних катерів». «Мета удару досягнута, об'єкт вражений», - заявили у Шойгу. Тим часом, низка західних та вітчизняних медіа стверджують, що метою Кремля був якраз президентський кортеж.

Відомий журналіст Віталій Портніков не бачить у цьому нічого дивного: «Про те, що вибух був невипадковим і прицільним, свідчить відстань, на якій він відбувся – за 200 метрів від місця знаходження грецької делегації. Таким чином можна бути впевненими, що росіяни цілилися саме по кортежу президента України в той час, коли машини кортежу прямували на офіційну зустріч. Очевидно, що російське політичне керівництво має на меті ліквідувати Володимира Зеленського і готове для цього переходити будь-які червоні лінії. Більше того, росіяни запустили ракету, усвідомлюючи, що удар може загрожувати життю глави уряду Греції, а це означає, що бажання знищити Зеленського є настільки важливим, що задля цього можна нехтувати будь-якими міжнародними наслідками. Також абсолютно очевидно, що замах на президента Зеленського, спроби його знищити - це не просто удар по особі, не якась там помста, а абсолютне реальне бажання поставити під сумнів легітимність української влади та функціонування інститутів в Україні. Останнім часом ми чуємо від влади про якісь російські плани щодо так званого Майдану-3. Однак знаючи логіку Володимира Путіна та його, я б сказав пристрасть до вбивств, можна вважати, що делегітимізацію української влади Кремль хотів би забезпечити не якимись складними спеціальними операціями, а оскільки Путін завжди вирішував проблеми – сталінським шляхом: немає людини немає проблеми» .

«Звичайно, можна сказати, що на чолі української держави у разі відсутності президента може стати голова Верховної Ради. Однак по-перше ми з вами чудово розуміємо, що повноваження в.о. президента обмежені порівняно з повноваженнями глави держави. По-друге, спікер не має такого рівня довіри громадян і навряд чи здатен забезпечити єдність суспільства. А якщо державні інституції поринуть у хаос, це буде лише на руку Путіну, його оточенню і, звісно, самим росіянам упевненим у необхідності виходу своєї держави на межі Радянського Союзу. Тому коли ми бачимо, що кортеж президента України не просто є ціллю російських військових, а що вони можуть отримувати інформацію про переміщення цього кортежу і бити балистикою за кілька метрів від місця, де знаходиться цей кортеж, то треба розуміти, що це не останній замах. Росіяни будуть використовувати будь-яку нагоду для фізичного знищення Володимира Зеленського. Тому безпека президента, парламенту, повітряний захист урядового кварталу – це сьогодні також питання виживання України у наступний період. Ну, а вибух в Одесі став чудовою ілюстрацією того, що від Володимира Путіна українці можуть чекати будь-чого і будь-коли», - підсумував Портніков у своєму авторському стримі на однойменному Youtube-каналі.

Справді, вчорашня історія в Одесі вийшла безпрецедентною – ніколи ще так близько від Зеленського не було прильотів, та ще й у присутності прем'єра не найворожішої до путінської Росії країни Європи. Тут, мабуть, доречно нагадати, що Греція у лютому відмовилася передати офіційному Києву комплекси ППО С-300, хоча на цьому наполягали США. І тепер глава уряду країни став прямим свідком ракетного удару. Хочеться вірити, що після цього інциденту грецька влада змінить свою позицію, у тому числі щодо поставок Україні систем протиповітряної оборони. І жодні «привіти» з Вашинтона для цього пану Міцотакісу вже не знадобляться.

До речі, якщо говорити про геополітичні «привіти», то чимало інформаційного галасу вчора наробило повідомлення про те, що перша леді України відхилила запрошення Білого дому відвідати звернення президента Байдена до Конгресу. За повідомленням The Washington Post, Олену Зеленську планували посадити поряд із Юлією Навальною. Організатори збиралися посадити обох жінок поряд із Джілл Байден. "Зеленська та Навальна - символи опору російському президенту Володимиру Путіну - повинні стати потужним тлом для виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу", - зазначав WP.

Втім, за версією Washington Post, Навальна могла бути не єдиною причиною занепокоєння Києва. Видання пише, що Україна зараз відчайдушно лобіює республіканців у Палаті представників, щоб вони дали своє «добро» на допомогу Києву в розмірі $60 мільярдів і Банкова нібито не захотіла однією лише присутністю Зеленської на виступі президента США «демонструвати надмірну близькість України до Байдену».

Після Навальна також відмовилася прийти на виступ Байдена - за словами її спікера, через втому. "Юлю справді запрошували, але я думаю, що всі забувають обставини, на тлі яких розгорталися події", - сказала прес-секретар Навальної Кіра Ярмиш. Вона пояснила, що з моменту смерті чоловіка Юлія весь час подорожувала: «Зараз у перші дні, коли вона взагалі вдома. Як і будь-якій людині, їй потрібен час, щоб прийти до тями. Хоча вона дуже цінує запрошення, їй потрібно хоч трохи часу, щоби відпочити».

Зазначимо, що на церемонію щорічного послання, яке президент Сполучених Штатів проголошує на засіданні обох палат Конгресу, перша леді США запрошує низку людей, яких глава Білого дому найчастіше згадує у своїй промові, коли активно просуває певні питання, що передусім стосуються геополітики. Тим часом, експерти вважають відмову пані Зеленської від запрошення правильним рішенням. «Інфопростір буквально вирує навколо відмови Зеленської летіти на запрошення Байдена, бо її мали посадити поряд з Навальною. Багато хто завзято переконує, що це байдужа неприйнятність обставин і ми повинні всіма силами підтримувати Байдена і не втрачати жодного випадку. Це вкрай хибна та безпідставна позиція. По-перше, ми нічого не винні Байдену: він зробив набагато менше, ніж міг, які б не були на те причини. Тобто безумовна підтримка всупереч власним інтересам та емоціям була б безпідставною. По-друге, така позиція була б марною. Якщо хтось серйозно вважає, що надання допомоги якось залежить від наших кроків – то він зовсім не розуміється на ситуації в США. Це суто внутрішнє протистояння. Зовнішні фактори можуть виступати тут певними важелями чи аргументами, але й проблема, і її вирішення лежать суто у площині внутрішньої політики та міжпартійних відносин, виборчих традицій Америки. По-третє, ми на ці граблі вже наступали: не просто передчасно визначали, хто з американських кандидатів для нас кращий, а й бралися йому сприяти. Не рахуючи ймовірність його виграшу. Наразі на очах посилюються шанси Трампа. Вже Ніккі Ґейлі зняла свою кандидатуру. І ось навіщо Україні зараз демонструвати республіканцям незадовго до виборів, що ми тримаємось до останнього Байдена, а Трамп для нас неприйнятний? У наших інтересах – бути рівнонаближеними до обох сил. Тим більше, що Україна підтримує десь однакову кількість конгресменів як від республіканців, так і від демократів. Отже, немає «кращого» чи «гіршого», «прийнятного» чи «неприйнятного» кандидата на виборах в іншій країні, на які ми не можемо впливати. Є лише наші інтереси, які ми маємо успішно відстоювати за кожного варіанту розвитку подій», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

«Загалом, «їхати до США, щоб продемонструвати підтримку за будь-яку ціну» – не аргумент. Натомість намір Білого дому демонстративно посадити поруч Зеленську, Навальну та Джилл Байден - ще певний аргумент на користь уникнення подібного. Як прямо написала WP, «Образ обох жінок, кожна з яких є опір російському президенту Володимиру Путіну, стала б потужним тлом для виступу президента Байдена на спільному засіданні Конгресу». Наголошую – «обох». Для нас це кардинально неприйнятна концепція, украй шкідлива і тактично, і стратегічно. До речі, російська сторона вже підхопила цей наратив: «спільний ворог у Навальної та України – Путін, ми маємо бути разом». Ось тільки і Навальний, і його вдова-постать на порядок меншого масштабу, щоб їх ставити в одну ланку не з Зеленською – з Україною та нашими інтересами. Та й теза про «спільного ворога» - брехня. Правдиво - до моменту демонтажу РФ - теза звучить так: «І Путін, і «опозиціонери», і вся Росія – однакові вороги України та загроза для нашого суверенітету». Хоча я, звичайно, розумію, наскільки це була б зручна композиція і для Трампа, і для Байдена, і загалом для західного істеблішменту: дві жінки, дві блондинки, дві дружини політиків, які нібито зацікавлені у світі. Розмовляють однією мовою, чудово розуміють одна одну, мислять в одних категоріях... Це перевело б ситуацію у зручнішу, бо вона спрямована на компроміс. Адже тоді вийшло б, що Росію та Україну «роз'єднує» тільки Путін. Не імперська політика (схвалена Навальним), не напад, який підтримує 80% населення РФ, не сотня тисяч смертей, півмільйона поранених, вісім мільйонів біженців, не викрадені кілька десятків тисяч дітей, тисячі пробованих і страчених цивільних, не вбиті 528 українських малюків, не полонені, які піддаються страшним тортурам, не руйнація економіки на пару трильйонів, не окупація 1/5 території, не найбільше у світі мінування земель, не вухо азовця в подарунок. А лише один старий гебіст. Викреслити з рівняння цей "Х" - і все миттєво зійдеться. Не треба буде шукати важкі і дорогі рішення щодо завдання з демонтажу імперії - досить буде просто підняти архівні плани за допомогою демократичної Росії. Тож Зеленська ухвалила абсолютно правильне рішення. І навіть якби було відразу відомо про те, що Навальна не приїде, все одно поїздка Зеленської як «передвиборчий агітаційний атрибут» (а так і вважалося б американцями) була б нам невигідна з погляду наших інтересів», - підсумовує Олексій Голобуцький.

Дуже показово, що позицію першої леді привітали і в опозиційному таборі. Так, нардеп від Євросолідарності екс-президента Порошенка Ірина Геращенко наголосила на наступному: «Підтримую рішення Зеленської. Світ наполегливо хоче посадити рядом українців та росіян, натякаючи, мовляв, від авторитаризму Путіна страждають і ті, й інші. Провести знак рівності між жертвою та агресором. То Папа Римський із Хресною ходою, де поряд йшли українка та росіянка-медсестри, то різні європейські фонди, що паралельно вручають нагороди українським та російським правозахисникам. Трагедія сім'ї Навальних та вбивство у в'язниці Олексія не дорівнює геноциду українського народу. Усі росіяни відповідають за цю жахливу війну. Вони її не зупинили ні 2014-го, ні 2022-го. Навпаки, цементували режим Путіна та культивували українофобію. Я дуже хотіла б, щоб Конрес США відвідали вдови наших загиблих Героїв. Юні, прекрасні українки, які втратили найдорожче... Можливо, це й сприяло б скорішому рішенню Конгресу про надання допомоги Україні».