Жан-Поль Бельмондо: згадуємо легендарну французьку кінозірку як професійного каскадера

У 1948 році французький боксер Марсель Сердан (той самий, який став коханцем Едіт Піаф, і загинув в авіакатастрофі) став чемпіоном світу в середній вазі, коли переміг американця Тоні Зейла. Радіорепортаж про цей бій слухав 15-річний Жан-Поль Бельмондо, який був так вражений перемогою співвітчизника, що на наступний день пішов записуватися в паризький боксерський зал. Чи був він класним боксером, зараз вже ніхто не скаже - у всякому разі, з небагатьох його офіційних поєдинків програв він тільки в одному, а деякі навіть виграв нокаутом. Однак поєднувати бокс і зйомки в кіно виявилося неможливо, і Бельмондо вибрав кіно. У 1959-му році, коли Жан-Люк Годар знімав «На останньому диханні», фільм, який зробив знаменитим його самого і Бельмондо як актора, пам'ять того про ринг ще була жива, що режисер пару раз в дусі «нової хвилі» у фільмі і використав.

До речі, про парадокси в кіно і акторській долі. Жан-Поль Бельмондо і Ален Делон все своє акторське життя були друзями-суперниками. Але ось що цікаво - Делон, який грав різні ролі, але частіше за все красенів, виріс при живій матері в прийомній сім'ї, підлітком працював в ковбасної крамниці і два роки служив в армії морським піхотинцем у Індокитаї, де тоді воювали французи. Вічний ж кіношний хуліган Бельмондо насправді народився і виріс у благополучній буржуазній сім'ї. Так що життя актора або актриси на екрані і в реальності це часто два зовсім різних життя.

Фото: Pinterest