З'ясувалося, чому високосний день було додано у календарі саме у лютому

Високосні роки з'явилися внаслідок календарної реформи Юлія Цезаря. А раніше юліанського в Римі користувалися каледарем, створення якого приписувалося цареві Нумі Помпілію, який правив у 715-673 рр.. до н.е. Про це пише bbc.

До Нуми у році було десять місяців, кожен мав порядковий номер. Січень та лютий із назвами на честь давньоримських божеств Януса та Феба-Аполлона додав Нума Помпілій.

Звичайний рік у ньому починався з 1 березня і складався із 355 днів.

Щоб усунути його розбіжність із тропічним роком, що триває близько 365,25 діб, до останнього місяця, а це був лютий — періодично додавали 10 днів. Причому їх розміщували не після 28 лютого, а після 23-го, коли у Римі закінчувався релігійний рік. Цезар залишив високосний день у звичному місці.

Ще один проект календаря

Календар Армеліна — проект календаря, в якому номери днів, дні тижня, місяці та рік узгоджені краще, ніж у григоріанському календарі, причому за кожним днем закріплюється постійний день тижня. Пропонувалося безліч подібних проектів, один із них — календар Армеліна обговорювався у 1953—1954 роках в ООН, проте так і не був прийнятий через розбіжності у релігійних поглядах.

Фото: Livescience