Американське видання розповіло довгу історію нещасть з "Моною Лізою"

Є певна усмішка історії в тому, що "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі, яку в черговий раз зробили своєю мішенню активісти чи просто не цілком адекватні люди (бувало і те, й інше, але про це – далі), стала знаменитої завдяки першому з таких випадків. Як ми вже розповідали, її далеко не одразу почали вважати головним шедевром Лувру. Більше того до середини позаминулого століття ніхто не знаходив у знаменитій "усмішці Джоконди" нічого таємничого - її зробив, як би зараз сказали, мемом у 1855 французький поет Теофіль Готьє.

Найвідомішою картиною у світі "Мону Лізу" зробила її крадіжка у 1911-му році Вінченцо Перуджа, сезонним робітником, який того літа склив у Луврі вікна. Наївний скляр, як і багато музейних злодіїв такого роду, не розумів, що збути вкрадену картину такої популярності при відсутності зв'язків неможливо. Спочатку «Джоконда» лежала в купі мотлоху в паризькій квартирі, яку вскладчину знімали італійські «сезонники», потім подорожувала разом зі злодієм. У результаті він запропонував її італійському антиквару, який, звичайно, повідомив про це поліцію. "Джоконду", за домовленістю з Лувром, урочисто показали в головних італійських музеях, а потім не менш урочисто повернули до Парижа. З того часу із картиною сталося кілька інцидентів, про які розповідає ARTnews.

У 1956 році картина Леонардо зазнала вандалізму двічі. Спочатку вандал спробував пошкодити картину лезом бритви, але шкоди не завдав. Потім болівійський чоловік на ім'я Уго Уньяга Вільєгас шпурнув у картину камінь. «У мене в кишені був камінь, і раптово на думку прийшла ідея кинути його», - сказав він тоді. Картина вже знаходилася за склом, завдяки чому Вільєгас не завдав їй незворотної шкоди. Камню вдалося збити цятку фарби в одному місці, але з цим легко впоралися французькі реставратори, і "Джоконду" знову виставили на огляд вже за кілька днів.

У 1974 році "Мона Ліза", яка рідко залишала Лувр, була виставлена в Національному музеї в Токіо, де її побачили близько 1,15 млн осіб. Одним із відвідувачів була Томоко Енедзу, 25-річна японка, яка спробувала пофарбувати полотно у червоний колір із балончика у перший день його показу. Це був протест, пов'язаний з тим. що інваліди, які хотіли відвідати виставку, стверджували, що Національний музей їх дискримінує.

Від 20 до 30 крапель аерозольної фарби потрапили на картину, а Енедзу постала перед судом, причому групи захисту прав жінок побачили сексизм у судових розглядах і протестували біля будівлі суду. Зрештою 1975 року Енедзу визнали винною у правопорушенні та засудили до штрафу у розмірі 3000 єн. Але її вчинок приніс свої плоди, оскільки Національний музей виділив спеціальний день для відвідування експозиції інвалідами.

У 2009 році якась російська жінка, якій було відмовлено у французькому громадянстві, розбила об картину чашку, яка була захована у неї в сумці. Назвавши жінку «явно неадекватною», представник Лувру повідомив New York Times, що єдиними наслідками був збір уламків. У 2019 році скло на Моне Лізі було модернізовано.

2022 року в "Мону Лізу" кинули торт, що, мабуть, було протестом проти зміни клімату. 36-річний чоловік, який організував цю "акцію", приїхав до музею в інвалідному візку, одягнений як жінка. Деякі відвідувачі зняли наслідки події на відео та розмістили його у соціальних мережах. «Є люди, які руйнують Землю, – сказав чоловік в одному з відео. – Усі художники, подумайте про Землю. Ось чому я це зробив. Подумайте про планету». Чоловіка відразу затримали, а Лувр порушив кримінальну справу.

Чи буде свіже залиття "Мони Лізи" супом останнім у цій довгій історії? Хто знає... Активістів, як і просто божевільних, у світі вистачає.

Фото: Вікіпедія