Благовіщення: як його зображували у світовому малярстві

Євангеліє від Луки говорить про Благовіщення Пресвятої Богородиці так: «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: Радій, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між дружинами. Вона ж, побачивши його, зніяковіла від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав до неї: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Давида, його батька, І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця ».

Не торкаючись чисто богословського тлумачення цього сюжету (в цьому випадку треба було б написати багато сторінок, що і відбувалося протягом двох тисяч років), відзначимо те, що відіграло важливу роль у художників, які його зображували. При цьому, знову ж таки, не будемо торкатися ікон, оскільки іконописці, першим з яких, як відомо, був саме вищезгаданий євангеліст Лука, керувалися своїми канонами.

Якщо у митців середньовіччя Благовіщення було ближче до іконопису, то майстри Відродження використовували релігійні сюжети як можливість зобразити в них людські емоції, Правда, навіть у них, котрі цінували гроші, вистачило почуття міри, щоб зрозуміти, що, на відміну від сюжету з Різдвом і поклонінням волхвів, в цю картину не впишеш замовників у вигляді глядачів.

Проте, навіть в цій композиції з двох фігур, архангела Гавриїла і Діви Марії, яка здається недосвідченому оку практично однаковою у різних художників, є важливі відмінності. (Ще в цих картинах зазвичай багато аксесуарів, що мають своє містичне тлумачення, яких ми теж торкатися не будемо - це окрема тема).

І тут треба відзначити, що богослови підкреслюють важливість слів, якими Марія відповіла архангелу Гавриїлу: «Я ж Господня раба; нехай буде мені згідно з словом твоїм». Вони означають, що Бог наділив людину вільною волею і що, з точки зору богослов'я, непорочне зачаття сталося в той самий момент, коли Марія висловила в вищесказаних словах згоду з повідомленою їй в Благій вісті (звідси і назва свята) архангелом Божою волею.

Саме цей момент і дав можливість різним художником по-різному зображати архангела Гавриїла і Марію. Марія може бути смиренною дівою, яка беззастережно і, що називається, «без міркувань», приймає свою місію. А може бути здивованою, збентеженою і навіть спочатку як би внутрішньо протестувати в тому сенсі, чому саме вона, проста жінка, обрана для цього.

Так само і архангел Гавриїл на цих картинах може бути милостивим і чуйним (деякі художники спеціально підкреслювали в ньому відсутність ознак статі), а може постати суворим посланником. І все це пов'язано вже не з богословськими трактуваннями сюжету, а з тим, як його бачив художник. Цікаво при цьому, що навіть один і той же майстер, як, наприклад, Сандро Боттічеллі, в різні роки зображував його по-різному.

Підкреслимо ще одне: художник, який вибрав для себе цей сюжет, зображуючи його, вже знав, чим він закінчиться для Марії - трагічною долею матері, сина якої стратили. І в деяких картинах це видно.

Заставне фото: Сімоне Мартіні. Благовіщення (фрагмент)