Бондар Віктор Васильович

Народився 5 листопада 1975 року в Ленінграді. 

Освіта 

У 1992 році закінчив Київське суворовське військове училище. У 1997 році закінчив з відзнакою Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство» (Харків). 

У 2004 році закінчив Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи та технології», аналітика комп'ютерних систем. 

Кандидат юридичних наук. 

Сім'я 

Розлучений, виховує трьох синів і дочку. 

Кар'єра 

У 1993 році разом з партнером заснував юридичну фірму «Сталкер», керував нею до 1996 року. 

У 1996-1997 роках працює в Харкові радником з юридичних питань президента АТ «Фінансово-промислова група «Сигма». 

В 1997 по 1999 рік - заступник директора ТОВ «Європейський фонд розвитку» (Харків). 

У 1999-2000 роках - голова правління ВАТ «Донецький м'ясокомбінат». 

З липня по вересень 2000 року - віце-президент ТОВ «Українські комунікації» (Київ). 

Політика 

З 2000 року починає працювати в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Займає посади керівника Центру інформаційних ресурсів департаменту внутрішньої політики, заступника директора Департаменту зв'язків з Верховною Радою України, начальника управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій. 

З червня по вересень 2005 року - і. о. першого заступника Міністра транспорту та зв'язку України. 

З 28 вересня 2005 року по 4 серпня 2006 року - міністр транспорту і зв'язку України. У свої 29 років став наймолодшим членом уряду. 

З вересня 2006 по вересень 2007 року - заступник голови Секретаріату Президента України Віктора Балоги. Займався питаннями регіональної політики та кадрів. 

З вересня по грудень 2007 року - і. о. голови Дніпропетровської облдержадміністрації. З грудня 2007 року по 4 лютого 2010 року - офіційний глава Дніпропетровської ОДА. 

З травня 2010 по 15 березня 2011 року - заступник голови Державної митної служби України Ігоря Калетника. 

17 березня 2011 призначений директором організаційно-розпорядчого департаменту митної служби України. 

28 жовтня 2012 пройшов як самовисуванець по мажоритарному 191-му округу в Хмельницькій області на виборах до Верховної Ради України і став народним депутатом 7-го скликання. Увійшов до складу фракції Партії регіонів. Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. 

19 лютого 2014 року вийшов із фракції Партії регіонів, спільно з іншими депутатами-мажоритарниками заснував нову парламентську групу «Суверенна Європейська Україна». 

На парламентських виборах 2014 року в тому ж виборчому окрузі № 191 у Хмельницькій області знову стає нардепом. Входить до Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. 

У травні 2015 року обраний головою партії «Відродження». C 5 жовтня 2017 року - голова депутатської групи «Партія «Відродження» у Верховній Раді. 

4 лютого 2019 ЦВК зареєструвала Бондаря кандидатом в президенти на чергових виборах 31 березня.

Скандали 

16 червня 2010 Віктор Бондар заявив, що йде з політики, в зв'язку з тиском на прихильників Юлії Тимошенко, яким в той час він себе позиціонував. Злі язики стверджували, що в надії зберегти пост глави Дніпропетровської ОДА, в разі перемоги Тимошенко на виборах. 

Проте, 24 грудня 2010 року він був заарештований - було порушено справу за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ст.353 Кримінального кодексу України (пособництво в умисному знищенні чужого майна, майновій шкоді в особливо великих розмірах, поєднане із самовільним присвоєнням владних повноважень). Нібито, дії Бондаря спричинили збитків державі на суму понад п'ять з половиною мільйонів гривень, і пов'язано це з пособництвом в умисному знищенні незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки» в Києві в 2006 році (тоді Бондар працював в уряді Єханурова на посаді заступника міністра транспорту Євгена Червоненка). Під арештом Бондар перебував всього кілька днів, а вже 28 грудня 2010 його звільнили під «підписку про невиїзд». У вересні 2011 року справу проти Бондаря закрили «за відсутністю складу злочину». 

Не дивлячись на послідовну демократичну риторику Бондар 16 січня 2014 року голосував за «диктаторські закони» - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова. Надалі експерти і ЗМІ відзначали стабільне політичне зростання депутатів, які проголосували за одіозний пакет законів. Зокрема, Віктор Бондар очолив партію «Відродження», а потім і депутатську групу «Партія «Відродження» у Верховній Раді. Втім, все це не заважало Бондарю називати Росію країною-агресором і підтримувати Євромайдан. 

Доходи 

У 2017 році Бондар задекларував земельну ділянку 1 500 кв. м. та житловий будинок 611,4 кв.м. в Гостомелі Київської області, земельну ділянку 2 500 кв.м. на Хмельниччині і квартиру 77,7 кв.м. в Одесі. 

Доходи Бондаря склали: заробітна плата - 234 498 гривень, кошти на депутатські повноваження - 252,8 тис. гривень та відсотки 3 879 гривень. Депутат також тримає готівкою понад 1,3 млн доларів, 240 тис. євро і 170, 5 тис. грн. Трохи більше 50 тисяч гривень у нього розміщені на банківському рахунку в Приватбанку. Він також отримав кредит у Приватбанку в розмірі 161 203 гривень. 

Крім того, Бондар задекларував 77 картин різних художників, одну картину «Таємна вечеря», вишиту шовковими нитками, 17 дорогоцінних ікон, четверо антикварних годинників, дев'ять наручних годинників (бренди Breguet, Ulysse Nardin, Vacheron Constantin) і три пари запонок з дорогоцінного металу. 

Бондар також є кінцевим бенефіціарним власником компанії «Будінформ».

Цитати 

Про побиття студентів на Євромайдані: «Безумовно, в першу чергу, необхідно домогтися звіту Міністра внутрішніх справ та покарати всіх, хто причетний до цих неймовірних подій! Правоохоронці сьогодні вночі перейшли межу між людяністю і безглуздими діями і зробили спробу остаточно загнати Україну в тайговий союз. Міліція в кращих диктаторських традиціях просто побила мирних людей і зробила найбільшу провокацію з моменту проголошення Незалежності України ... Беркут за ніч зібрав нову більшість в Раді». 

Про союз із Росією: «Союз з Росією - це назад в Азію, до корупції, повернення до системи, при якій будемо брати зіньківську ковбасу, їхати в Москву і тільки так вирішувати питання». 

Про те, як став міністром (транспорту і зв'язку України): «Вів переговори в Китаї, коли мені подзвонили (не буду говорити хто) і сказали:« Пропонуємо бути міністром. Так чи ні? Можемо дати дві години на роздум ». Я кажу: «Звичайно, так». Другий раз таке можуть і не запропонувати. Буду братися». 

Про автокефалію і Росію: «На тлі війни, економічної війни, постійних санкцій, окупації Криму, вони (керівництво РФ - ред.) вже не могли в релігійному питанні дати задній хід. Вони Московський патріархат в Україні загнали в надзвичайно складну ситуацію ... Не можна примусово проводити перейменування патріархатів, не можна примусово забирати приміщення, тому що ми можемо напоротися на внутрішні конфлікти в кожному селі, я вже не кажу - на рівні держави».