Дебати кандидатів не допоможуть: в Україні можлива «пожежа»

Результати першого туру виборів сколихнули українські соцмережі - в «павутині» розгорілася справжня битва прихильників і противників Петра Порошенка і Володимира Зеленського. У той час як деякі симпатики чинного президента досить агресивно висловлюють невдоволення вибором на користь артиста, інші закликають втихомирити пристрасті. Найбільше нарікань викликав пост в Facebook журналіста каналу ATR Айдера Муждабаева, який згодом був видалений соцмережею. Однак повідомлення встигли опублікувати деякі ЗМІ. У ньому пан Муждабаев називає зрадниками виборців одного з кандидатів і пише, що «очевидно, доведеться стріляти».

Пізніше пан Муждабаев вибачився за це повідомлення: «Я не мав на увазі ніяких закликів до стрільби всередині України, а приводив це як варіант вкрай негативного розвитку подій у разі, якщо обрана більшістю громадян влада після президентських і парламентських виборів спробує відновити відносини з Росією».

Однак в іншій замітці Муждабаев зазначає, що згідно з результатами першого туру, більшість виборців вибрала капітуляцію перед Росією, зрадила армію і Небесну сотню, і всі це на руку Кремлю. І це попри те, що в армії - зокрема, і на фронті - проголосували не лише за Порошенка, але й за Зеленського...

А взагалі, жорстких критиків вибору на користь Зеленського накопичилося чимало. Наприклад, нардеп від БПП Володимир Ар'єв привітав виборців артиста з 1 квітня, і назвав цю дату, яку традиційно називають Днем дурня, їх професійним святом.

Хто вони - виборці Порошенко і Зеленського, і наскільки сильний антагонізм між ними? Це питання Lenta.UA адресує Євгену Воронкова, керівнику Центру психіатрії, психотерапії і практичної психології.

- Євген Георгійович, як ви вважаєте, наскільки сильний антагонізм між збірним образом виборця двох кандидатів, які пройшли у другий тур?

- Не знаю, наскільки сильний антагонізм, скажу, хто був найбільш активним на цих виборах. Я думаю, це люди до сорока років з яскравими протестними тенденціями. Це зневірені люди, які спираються не на здоровий глузд, а на не зовсім адекватне емоційне сприйняття ситуації. Вони думають так: аби не олігарх, аби не старий політик, словом, аби «не».

- Чи правильно я розумію, що це було голосування емоцій, а не раціо?

- Я вважаю, що так, почуттів і емоцій було дуже і дуже багато.

- Як змінився ментально український виборець з моменту попередніх виборів президента?

- Думаю, ніяк. Це не строк для модифікації суспільної свідомості. Нічого не змінилось. Таким чином можна порівнювати перші і другі вибори в незалежній Україні (1991 і 1994 років, - Ред). Перші відбувалися за інерцією, другі, коли вибирали Кучму... ситуація тоді була схожа на нинішню: щоб не партійний діяч, не олігарх, а людина з трудового колективу, господарник, який на своєму рівні був досить ефективний. «95 квартал» у своїй сфері ефективний...

- Зараз дуже активно обговорюється тема дебатів. Як ви вважаєте, чи правда, що від того хто буде виглядати сильнішим чи слабшим в ораторстві, буде залежати вибір виборця?

- Я не думаю, що дебати вплинуть на вибір. Хоча б в силу того, що населення малоосвічене і не зможе зорієнтуватися в таких досить тонких речах. Тим більше, складно зорієнтуватися, оскільки є багато «сміттєвої», огульної пропаганди.

- Ми пережили два Майдани. Чи бачите ви зараз в суспільному сприйнятті того, що відбувається сірник, який завтра може стати вогнищем?

- Бачу. Люди сьогодні заряджені досить агресивно, і якщо добре удобрювати цей грунт, «пожежа» може виникнути. При цьому, не дуже зрозуміло зараз, звідки саме потече бензин.

Наталія Ромашова