До "Гри престолів" як до неба: закінчився перший сезон серіалу "Дім Дракона"

Закінчився перший сезон "Дому Дракона". Про своє враження від нього розповімо пізніше, а поки що, щоб не бути звинуваченими у необ'єктивності, звернемося до оцінок звичайних глядачів.

На сайті-агрегаторі Rotten Tomatoes у "Дому Дракона" практично однакові оцінки як у критиків (85% зі 100% можливих), так і у глядачів (84%). Оцінку критиків можна одразу винести за дужки з однієї простої причини - у серіалі стільки професійних недоліків, від сценарію до режисерської і навіть операторської роботи, що майже максимальна оцінка може бути пояснена навіть за доброзичливого ставлення до серіалу лише якимись кон'юнктурними причинами.

А от щодо глядачів, то тут виникає інше питання - як на сайті виводиться середня оцінка. Справа в тому, що позитивні відгуки глядачів на серіал формулюються, як правило, в одній-двох фразах на рівні "чудово", "захоплююче" і т.п. У той же час негативні відгуки докладно аргументовані і іноді настільки професійно, що варто було б повчитися деяким журналістам-критикам.

Наприклад, глядачка Софі С. пише: "У цьому серіалі жахливо не вистачає розвитку персонажів. Здається, вони (шоуранери) просто поспішають розповісти сюжет по телевізору, але не намагаються робити щось ще... Вам просто начхати на персонажів і що з ними відбувається. Навіть якщо всі дракони помруть, мені все одно, настільки це погано. Навіть вовк у GOT ("Грі престолів") був більш цікавим, ніж дракон у HOD ("Дому Дракона"), навіть слуга був більш цікавим, ніж ці будь-які важливі персонажі в HOD. Вони просто витрачають час на створення жахливих сцен, щоб шокувати публіку, але роблять це без смаку".

Якщо виключити зайву різкість у висловлюваннях, то з усім сказаним вище важко не погодитися. Водночас професійних критиків, судячи з їхніх рецензій, хвилює не те, як серіал сприймуть глядачі, а те, наскільки він відображає сучасні тенденції у політиці – зокрема, фемінізм. І тут треба визнати - так, відображає, причому навіть з таким надлишком, що, чим ближче до фіналу, тим меншу роль у розвитку подій (якщо брати не фабулу. а суть) грають чоловіки. Вони, за рідкісними винятками – просто службові персонажі, якими керують жінки. Так, вони пручаються цьому - але жінки все одно домагаються свого.

Ідеологія, як бачимо, нехитра, але річ навіть не в цьому. Якщо говорити спрощено, існує кіно (література, театр) ідей та кіно характерів. Кіно характерів створити набагато складніше з тієї простої причини, що людина взагалі складна - он вже скільки століть критики б'ються над тлумаченням образу шекспірівського Гамлета і дають йому протилежні оцінки.

"Дім Дракона" - кіно (серіал, але це неважливо, тому що знімали його як кіно) ідей. Щоб зрозуміти це, достатньо порівняти головних героїнь "Гри престолів" та "Дому Дракона" Дейєнеріс та Рейніру. Дейенеріс з'являється на телеекрані спочатку як боязка дівчина, що повністю підкоряється своєму честолюбному братові в його боротьбі за трон - і лише поступово перетворюється, якщо говорити про характер, на королеву. Рейніра ж із самого початку нагадує своєю прямотою бульдозер - і такою залишається до кінця серіалу.

Хоча заради справедливості варто зауважити, що окремі успіхи, якщо говорити про персонажів, у "Домі Дракона" є. Але навіть вони не досягають яскравості, наприклад Ар'ї або, якщо брати негативний приклад, короля Джоффрі з "Гри престолів". Та й дракони, незважаючи на назву серіалу, візуально вражають набагато менше, ніж у "Грі престолів", що вже зовсім загадка...

Фото: Pinterest