Економіка Енергетика

Газові «ігри»: як Україна і світ переживуть опалювальний сезон в умовах шантажу Росії

15:15 19 лип 2022.  7954 Читайте на: УКР РУС

Уже у четвер, 21 липня, мають закінчитися планові ремонтні роботи на газопроводі “Північний потік 1”. Втім, європейці не впевнені, що РФ відновить постачання блакитного палива у потрібних обсягах. Чи є шлях уникнути російського газового шантажу, як Європа пройде цю зиму і що буде робити Україна у разі, якщо Путін таки перекриє вентиль – з’ясовувала Lenta.UA.

Близько тижня тому російський монополіст “Газпром” зупинив “Північний потік-1” на плановий ремонт. В принципі – це достатньо звична справа, оскільки профілактичні роботи на цій “трубі” відбуваються щорічно. Але європейці, зокрема, німці, які десятиліттями самі себе заганяли у газову залежність від Кремля, переконані: нинішній ремонт є нічим іншим, як прелюдією до великої газової війни. І саме офіційний Берлін, до слова, побоюючись, що РФ таки перекриє вентиль і Європа взимку може замерзнути, натиснув на на Канаду, щоб та зробила виключення з санкцій, а Siemens зміг передати “Газпрому” газову турбіну, яка була у нього на ремонті. Без цієї турбіни, як стверджують у Путіна, “Північний потік-1” не зможе нормально функціонувати. Але насправді Кремль вже традиційно вдався до брехні. Фахівці констатують, що одна турбіна взагалі не впливає на роботу компресорних станцій, бо там їх цілих вісім. Тому це такий собі додатковий привід показати Європі, хто тут “головний”.

Тим не менше, шантаж, як бачимо, зіграв на користь власне шантажистів, апетити якого зростають під час “їжі”...

Вчора “Газпром” повідомив клієнтам у Європі, що не може гарантувати постачання газу через “надзвичайні обставини, що не залежать від нього”. Серед отримувачів листа – найбільший імпортер російського газу Німеччини Uniper. Компанія повідомила, що офіційно відхилила заяву “Газпрому”, вважаючи її необґрунтованою. Попередження про форс-мажор також отримав і найбільший німецький виробник електроенергії RWE. З огляду на ці “листи щастя” не лише німці, а й європейці загалом ще більше стали побоюватися, що планові роботи  на “Північному потоці-1” в результаті перетворяться на безперервне техобслуговування з політичних мотивів. І варто зауважити, що для подібних думок є підстави, оскільки загнаний у глухий кут санкціями Кремль, намагається по максимуму використати чи не ключовий свій козир – газовий.

Цьогоріч зупинці газопроводу “Північний потік-1” передувало різке зниження обсягів прокачування ним газу з боку Росії – до 40 відсотків від проектної потужності. Таким чином, констатують профільні експерти, Росія намагається шантажувати країни ЄС постачанням газу, вимагаючи якщо не зняття, то суттєвого послаблення санкцій. І на цьому “підвішеному” газовому тлі європейці ухвалюють черговий – вже сьомий пакет санкцій відносно країни-агресора.

Вчора очільники МЗС країн Європейського союзу погодили запровадження нових санкцій проти Росії і як заявив головний дипломат Угорщини Петер Сіярто, до санкційного списку не внесли російський “Газпромбанк”. Також не має обмежень щодо російських енергоресурсів. Натомість у документі йдеться про ембарго на російське золото та додаткові обмеження на державні закупівлі і прийом депозитів. За словами Сіярто, до санкційного списку ЄС будуть додані 48 приватних осіб і дев’ять організацій, у тому числі  “Сбербанк”. Таким чином, газове ембарго, на якому наполягала Україна і яке у межах ЄС активно лобіювала дружня Польща, поки що залишається лише ініціативою, хоча, очевидно, що такий крок міг би стати сильною відповіддю колективної Європи на будь-який енергетичний шантаж Кремля.

Але поки що маємо те, що маємо: через скорочення постачання російського газу у світі вже панує істерія, що Путін акурат перед настанням холодів і зовсім перекриє вентиль і європейці будуть замерзати. Чи так це насправді?

Міністр енергетики Герман Галущенко каже, що Росія щодня постачала до Європи близько 167 млн кубометрів газу через “Північний потік-1”. Наразі цей об’єм зменшився до ста мільйонів. “Газпром” пояснює це проблемами з турбіною, але Росія використовує фактор цієї турбіни, як обґрунтування зменшення потужності “Північного потоку-1”. Це абсолютний шантаж, бо там вісім турбін, а сьогодні працюють тільки три. Якби вони хотіли постачати газ до Європи в тих обсягах, то могли б це зробити через українську трубу. І тут питання для росіян не в турбіні, а в тому, щоб зробити прецедент, що можна якийсь певний товар витягнути з санкцій. Це дуже небезпечний прецедент”, - заявив профільний чиновник. Своєю чергою гендиректор оператора “ГТС України” Сергій Макогон в ефірі загальнонаціонального телемарафону зауважив наступне: “Дійсно склалася складна ситуація на ринку газу в Європі. Проте ця газова криза почалася ще минулого року. Вже тоді “Газпром” почав “сушити” Європу, недопостачати значні обсяги газу. Торік російська компанія не закачувала газ до європейських підземних газових сховищ, що належать або контролюються “Газпромом”, і які були заповнені на 8-10%. І це вже був перший дзвіночок. Цього року, особливо коли розпочалося масштабне військове вторгнення РФ в Україну, вони вже скинули маски і шантажують не лише Україну, як вони це робили раніше, а й всю Європу. Спочатку Росія вимагала від європейських країни платити за газ рублями. РФ перекрила газопостачання до Польщі, Болгарії, Фінляндії, змусивши значну кількість країн виконувати свої умови. Але цього їм виявилося замало. На сьогодні ми бачимо, що навіть компанії, які сплачують у рублях, не отримують газ”.

За великим рахунком, “Газпром” запровадив самосанкції, по-перше, заборонивши самому собі використовувати газогін через Польщу “Ямал”, а по-друге, відмовляючись використовувати навіть ті потужності через Україну, які він вже забронював та сплатив. Наразі, зауважимо, росіяни використовують близько 40% від того транзиту, що вони бронювали через нашу державу.

Хай там як, але своїми “газовими” витівками Росія вже  продемонструвала усій Європі, що являється, м’яко кажучи, ненадійним постачальником і вже навіть Німеччина запланувала будівництво власних LNG-терміналів. Перший вже, до речі, будується повним ходом.

З огляду на ситуацію, профільні експерти констатують, що розпочався незворотній процес відмови Європи від російського газу. Разом з тим, очевидно, що прийдешня зима буде складною і  світ до цього готується: європейські сховища вже заповнені на 60%. Але існує ризик, що “Газпром” повністю зупинить транзит і це може бути справжнім енергетичним шоком для Європи. Так, країни Європи мають план заходів: відключення некритичних підприємств, перехід на альтернативні джерела енергії – мазут, вугілля... Тобто, ніхто не замерзне, але певний дискомфорт буде присутній стовідсотково.

“Те, що у Кремля є повна готовність перекрити газопостачання європейцям, українцям, в цьому, здається, вже не сумнівається навіть Європейська комісія, яка завжди традиційно сумнівалась, а також уряд Німеччини. Бо все, тепер алярм (тривога – ред.), всі готуються до зими без російського газу і очевидно, що тепер уже всі прозріли. Ще 20 років назад про це говорилось, про те, що Росія використовує газ, енергоресурси, і нафту теж, та трубопроводи на шляху їх доставки, як зброю, але ніхто не слухав”, - заявив в ефірі загальнонаціонального телемарафону експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар. Він також зауважив, що Україна також ще може підготуватися до зимового періоду, але сподіватися, що він буде “безхмарним” - не варто: “Чи замерзнемо, чи ні, залежить від нас, від тих заходів, які можна ще встигнути підготувати до настання зимового періоду. Тобто запас 3-4 місяці у нас є і це важливо. Але не треба сподіватись на комфортне проходження зими. Цього не буде, ні у нас, ні в Європі. Починаючи від 25 листопада 2015 року Україна від “Газпрому” не купує ні кубометра газу і тут нічого нового не відбувається і не відбудеться. Газ традиційно будемо брати від європейських постачальників. Звісно, нам найкраще запастися газом власного видобутку, оскільки на європейському газовому ринку буде певний дефіцит. Хоча б я тут не переоцінював ситуацію зараз. Ніхто не знає, наскільки холодною буде зима, але завжди потрібно готуватися до найгіршого варіанту. Втім, давайте згадаємо, що напередодні минулої зими 2021-2022 року було безліч майже апокаліптичних прогнозів про те, що без російського газу Європа замерзне, бо не вистачає, щоб закачати його у газосховища. “Газпром” викачував газ із сховищ, замість того, щоб туди закачувати, але нічого такого не трапилось, тому що США перекинули на європейський ринок невелику частину скрапленого газу і це виявилося, хоча й недостатньо, щоб збити газові ціни, але ніхто в Європі не замерз. Тому зараз відбуваються такі певні інформаційно-психологічні збурення”.

Те, що відбувається на енергоринку Європи саме зараз, слід розглядати як енергетичну війну, - переконаний президент Володимир Зеленський. “Росія своєю грою з газом робить усе, щоб інфляція тільки розкручувалася і щоб Європа цієї зими пережила найбільшу кризу в історії. Проте водночас ми бачимо, як грецькі компанії забезпечують чи не найбільший танкерний флот для транспортування російської нафти. Ще раз: це відбувається саме тоді, коли інший російський енергоресурс використовується як зброя проти Європи й проти сімейного бюджету кожного європейця. Переконаний у тому, що така ситуація не відповідає інтересам ані Європи, ані Греції, ані України. І це лише один приклад того, коли об’єднання має стати іще більшим. Більшим, щоб Росія була змушена шукати мирні рішення, зокрема і в тих гібридних війнах, які вона веде”, - резюмував чинний господар Банкової.

А поки гарант закликає Європу до об’єднання, опозиціонери б’ють в набат. Так, представник “Батьківщини” та екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко заявляє: “Отже, Росія зупиняє постачання по “Північному потоку-1”. Це цілком очікувана подія. Зрозуміло який значний дефіцит газу в Європі це спричинить. Україні потрібно імпортувати 2-3 млрд кубів, але ціни будуть захмарними. Тільки зараз починаєш розуміти реальну ступінь злочину з провалом програми 20/20 та скороченням власного видобутку “Нафтогазом”. Лишався би видобуток хоча б на рівні 2014 року (15 млрд кубів) і взагалі не було би жодних проблем. А зараз маємо 12 млрд кубометрів. Фарс ситуації в тому, що ті хто скоїв цей злочин сьогодні на керівних посадах в “Нафтогазі” та “Укргазвидобуванні”. І за цей фарс ми всі дуже дорого заплатимо!”.

Між тим, цифри, які наводять чинні можновладці суттєво відрізняються від озвучених паном Кучеренком. Так, гендиректор оператора “ГТС України” Сергій Макогон, коментуючи ймовірні комунальні “сюрпризи” взимку, каже наступне: “Хотів би нагадати, що у нас є власний видобуток – це близько 20 млрд кубометрів. Споживання до війни у нас було 30 млрд. кубів. Наразі воно дуже суттєво скоротилося. Крім того, уряд і “Нафтогаз” дуже активно працюють над створенням запасів газу. Підготовка до наступної зими контролюється прем’єром, постійно тривають наради. Є певний план дій. Хочу зауважити, що імпорт газу вже розпочався. Ми, як оператор ГТС зробили свою домашню роботу. За минулий рік ми подвоїли можливості для імпорту з Польщі, Словаччини, Угорщини. Працюємо над можливістю імпорту з Туреччини, Греції, де є скраплений та азербайджанський газ. Тому всі працюють над тим, щоб Україна пройшла цю зиму без проблем. Але ми розуміємо, що коли в країні триває війна, це дуже складне завдання”.

Принагідно зауважимо, що вчора Верховна Рада підтримала законопроект про заборону на примусове стягнення заборгованості за комуналку. Документ пропонує на весь період воєнного стану зупинити примусове виконання рішення щодо стягнення боргів за комунальні послуги з фізичних осіб. Раніше така норма діяла щодо підприємств оборонно-промислового комплексу, органів військового управління, військових частин, вишів, установ та організацій Збройних сил України (ЗСУ).

Відзначимо, що це вже не перша спроба  парламентарів провести подібний законопроект. На першу з них президент наклав вето. Цього разу в першому читанні ВР проголосувала майже конституційною більшістю, але останнє слово за Банковою.

“Ще попередня влада чомусь заклала ідею, що всі тарифи та сплати за житлово-комунальні та енергетичні послуги сто відсотків необхідно перекладати на плечі споживачів. Хоча навіть в таких країнах, як Німеччина, Польща та Франція частково беруть на себе витрати з точки зору сплати за послуги ЖКГ і держава, і органи місцевого самоврядування. Але в Україні, піднявши тариф на 100% і виділивши при цьому 72 млрд гривень на пільги та субсидії, передбачили всього 450 млн грн на рік на енергоефективні заходи щодо зменшення споживання в багатоквартирному та приватному фондах. А в європейських країнах все робиться навпаки. Відтак, це призвело до величезного дисбалансу, коли на сьогодні необхідно виділяти кошти на субсидії та пільги на суму більше сотні мільярдів. Коштів таких в бюджеті немає. І де їх знайти, ніхто не розуміє”, - відзначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Щодо того, що робити з боржниками і як виходити з цієї ситуації, то, на думку пана Попенка, нарахування за житлово-комунальні послуги повинні відбуватися паралельно у трьох зонах: “В зоні бойових дій нараховуються по остаточному принципу, і всі витрати на себе бере місцевий бюджет. Тому що там сплачують лише 10%, бо люди не мають коштів і сидять в підвалах. Далі середня зона – Київ, Полтавська область, Черкаська область тощо. Вони зараз трішки далі від зони бойових дій, і тут сплата 60-65 %. Відповідно частку витрат на себе беруть органи місцевого самоврядування, а частка самого тарифу також погашається на підприємстві, зокрема зменшуються витрати. І нарешті третя зона – ближче до кордонів Польщі та Угорщини. Там потрібні повністю тариф, оплата і робота з боргами. Але в законопроекті, який підтримала 18 липня Верховна Рада, нічого цього не прописано, тому він більш політично-популістичний, аніж соціальний”.