Глядач висміяв французьку кінозірку

У театрі існує поняття "четверта стіна". Мається на увазі, що сцена - це коробка з трьома стінами, а четверта стіна - це невидима перегородка між авансценою та залом для глядачів. По суті, глядач у театрі сьогодні дивиться щось подібне до об'ємного кіно у форматі 3D - у тому сенсі, що, як і в кінотеатрі, не може втрутитися в дію. 

Як розповідає francetvinfo. fr., наприкінці минулого тижня це неписане правило було порушено в театрі Сари Бернар під час вистави класичної п'єси Расіна (1670-й рік) "Береніка". Поставив її режисер Ромео Кастеллучі, який ще п'ять років тому заявив, що глядач іде до театру не для того, щоб побачити те, що вже знає (малася на увазі класика). По суті це можна інтерпретувати як виправдання будь-якої халтури (що і трапляється), коли режисер у відповідь на обурення глядачів каже: "Я так бачу".

Так от, у "Береніці" у постановці Кастелуччі монологи Береники у виконанні Ізабель Юппер (яка, до речі, обожнює епатаж) вимовляються голосом, який модулюється комп'ютером, Глядач, якому зазвичай розповаідають з дитинства, що театр це не кіно і до нього треба ставитися з повагою, все це терпить - аде в ці вихідні на виставі один з глядачів голосно сказав з зали в середині монологу Юппер: "Ми не розуміємо, що ти говориш, Ізабель".

І це той випадок. коли хочеться вітати оплесками не акторів, а цього глядача.

Фото: Вікіпедія