Гра Мадьяра: про що говорять перші кроки наступника Орбана

45-річний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр у середу, 3 червня, заявив, що його уряд за три тижні досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда «не змогли зробити за десять років». «Ми досягли всеосяжної угоди з Україною про розширення мовних, освітніх, культурних і політичних прав 100-тисячної угорської меншини», – підкреслив угорський прем'єр. Він зазначив, що ця угода є результатом інтенсивних переговорів на експертному рівні між Угорщиною та Україною, в яких також брали участь політичні організації угорської громади Закарпаття та церкви.

«Мені дуже приємно, що якраз до Дня національної єдності (відзначається в Угорщині 4 червня – ред.) я можу оголосити, що український уряд зобов'язався найближчим часом включити узгоджені заходи до свого законодавства, тим самим надавши нашим землякам на Закарпатті набагато ширші права, ніж ті, які вони мали досі», – акцентував Мадьяр.

За його словами, ці зобов'язання Києва «також будуть відображені в її плані дій щодо Європейського Союзу». «Якщо це відбудеться – угорський уряд підтримає відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України в ЄС», – підсумував Мадьяр.

Водночас голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн після нещодавньої зустрічі з Мадьяром у Брюсселі уточнила, що відкриття переговорних кластерів для України обговорюватиметься на засіданні Євроради 18-19 червня.

Загалом, новоспечений угорський прем'єр продовжує активні контакти з європейськими лідерами. 2 червня він відвідав Берлін, а 3-го – Париж. У своєму євротурне Мадьяр, треба сказати, перебував у піднесеному настрої, враховуючи, що в ході нещодавнього рандеву з Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі було оголошено про рішення ЄК розпочати розблокування належних Будапешту коштів, доступу до яких країна була позбавлена в період конфлікту Брюсселя з урядом Орбана.

Петер Мадьяр назвав це рішення ЄК історичним для угорського народу. «Йдеться про €16,4 млрд, що становить понад 10%, близько 13% від загального поточного угорського бюджету. З них €4,4 млрд — це фонди, які можуть бути витрачені на розвиток транспорту, інвестиції в охорону здоров'я, соціальні інвестиції, інвестиції в охорону навколишнього середовища та підтримку малих і середніх підприємств», — уточнив Мадьяр.

Схоже, акурат після фінансової євровідлиги, пан Мадьяр відчув, скажімо так, напад геополітичного драйву, помноженого на роздуті до небес амбіції Угорщини – країни з населенням менш ніж 10 млн осіб.

Зокрема, нещодавно на переговорах із канцлером Мерцем у Берліні Петер Мадьяр повідомив про свої далекосяжні плани перетворити Вишеградську групу чотирьох східноєвропейських держав (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина) на ядро нового об'єднання всередині ЄС за участю набагато більшої кількості держав. За його словами, питання про розширення Вишеградської групи за рахунок включення до неї держав Центральної Європи, а також Німеччини буде розглянуто цього місяця на саміті лідерів Вишеградської четвірки в угорській столиці.

«У Будапешті 23 червня відбудеться саміт прем'єр-міністрів Вишеградської групи, на який запрошено прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Я запропоную їм суттєво розширити співпрацю в рамках Вишеградської четвірки», — заявив Петер Мадьяр на пресконференції з Фрідріхом Мерцем. За його словами, до об'єднання можна було б також запросити Австрію, Німеччину, Хорватію, Словенію, Румунію, щоб «розвивати співробітництво в галузі інфраструктури, економіки та культури і разом створити сильну центральноєвропейську спільноту».

Нагадаємо, під завісу травня в ході свого першого закордонного візиту до Польщі Петер Мадьяр уперше виступив за розширення кількості учасників Вишеградської групи, запропонувавши тоді включити до її складу країни Скандинавії, Австрію, Хорватію, Словенію, Румунію, а також держави Західних Балкан, які ще не приєдналися до Євросоюзу.

Також вельми і вельми показово, що після зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті, яка так і не відбулася в період правління Орбана, новий голова угорського уряду заявив про готовність повернутися до ідеї посередництва своєї країни у мирному врегулюванні. Зокрема, як заявив Петер Мадьяр в інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, Угорщина готова зробити дипломатичний внесок у врегулювання російсько-української війни і могла б стати топ-місцем для переговорів. При цьому Мадьяр підкреслив, що Угорщина не може швидко відмовитися від російської нафти: «Ми поки що залежимо від російської нафти. У нас протягом багатьох років немає економічного зростання, а для зростання ми потребуємо доступної за ціною енергії. Звичайно, ми робимо все, щоб диверсифікувати наші джерела енергії, но ми не можемо собі дозволити подальшого зниження конкурентоспроможності наших компаній і бідності угорських сімей». Очевидно, що за таких підходів ні про яку незалежність Будапешта як «мирного» локаційного майданчика не може бути й мови.

У ході зустрічі з французьким лідером 3 червня в Парижі пан Мадьяр домовився оновити Договір про дружбу зразка 1991 року і підготувати новий договір про стратегічне співробітництво до кінця поточного року. Також Мадьяр і Макрон обговорили питання продовження антиросійських санкцій, боротьбу з тіньовим флотом РФ та підготовку до наступного багаторічного бюджету ЄС, про ймовірний вплив якого на позиції Києва Lenta.UA писала в деталях.

Нинішній господар Єлисейського палацу особливо підкреслив необхідність продовження процесу переговорів про вступ України до ЄС «на основі принципу власних заслуг». Очевидно, таким чином пан Макрон дав зрозуміти, що «вплітати» кейс угорської меншини в обговорення глобального штибу не слід, проте Мадьяр це коментувати не став.

На цьому тлі посол США в Будапешті Девід Корнштейн закликав Угорщину відновити хороші відносини з Україною і не намагатися заблокувати співпрацю Києва з НАТО. «Якщо Україні не вдасться, Угорщина опиниться на передній лінії російської агресії», - заявив напередодні американський дипломат. За його словами, офіційний Будапешт має, нарешті, «визначити пріоритети альянсів, адже Росія несе нову загрозу не тільки Україні, а й усій Європі». «Зараз більше, ніж будь-коли, Росія випробовує Захід», - акцентував Девід Корнштейн, додавши при цьому, що новий прем'єр Мадьяр грає з вогнем, продовжуючи загравати з Путіним, зокрема, щодо енергетичного треку.

Тим часом Мадьяр, який, як зазначалося вище, добившись виходу Будапешта з ізоляції всередині ЄС, переформатовує і внутрішню політику Угорщини, вказуючи на двері кадрам, які були пов'язані з його попередником Орбаном. Ключову атаку Петер Мадьяр розгорнув на президента країни Тамаша Шуйока, закликавши його піти з займаної посади не чекаючи закінчення терміну повноважень навесні 2029 року. Мадьяр переконаний, що Шуйок більше не має права залишатися на своїй посаді, оскільки протягом багатьох років він не перешкоджав зловживанням колишнього уряду. Днями Петер Мадьяр заявив про те, що розпочне юридичний процес усунення з посади президента і для цього навіть готовий піти на зміну конституції країни.

У зв'язку з цим у середу, 3 червня пресслужба Шуйока поширила заяву, в якій ідеться: «Призиви до відсторонення від посади глави держави з політичних причин, які не підлягають тлумаченню відповідно до основного закону, створюють вкрай суперечливу ситуацію в існуючому конституційному порядку».

Сам же Тамаш Шуйок, коментуючи дані політперипетії, заявив, що «ситуація конституційної кризи поглиблює розкол суспільства і шкодить міжнародній оцінці угорської демократії». Власне, на такому тлі кадрової чистки зазнало зовнішньополітичне відомство Угорщини: МЗС сусідньої країни буквально накрила хвиля звільнень співробітників, які працювали при колишньому міністрі, скандальному Петері Сійярто, який, як відомо, постійно плазував перед кремлівським диктатором Путіним, паралельно «наїжджаючи» на Україну.

Як заявив напередодні заступник глави МЗС Угорщини Дьєрдь Велкеї, «прийнято рішення про припинення трудових відносин за взаємною згодою з 45 держслужбовцями». За його словами, під звільнення потрапили ті, хто безпосередньо брав участь у керівництві міністерством при Сійярто, «втягуючи нашу країну в міжнародні скандали».

До речі, про скандали. Угорські журналісти-расследователи з'ясували, що гучна історія із захопленням українських інкасаторів та коштів «Ощадбанку» 5 березня поблизу Будапешта була операцією, яку особисто наказав провести тодішній прем'єр Орбан з метою тиску на Україну для розблокування нафтопроводу «Дружба». Гранично оперативно на гучне розслідування відреагував прем'єр країни. Зокрема, Мадьяр, який, до слова, найближчими днями може зустрітися з президентом Зеленським face to face, констатував, що Орбан у ручному режимі керував роботою правоохоронних органів та спецслужб і дійсно міг приймати рішення про проведення подібних рейдів. Діючий голова угорського уряду, резюмуючи, підкреслив, що він (Орбан – ред.) має взяти на себе відповідальність.