Громадське харчування по-давньоримськи. У Помпеях відкопали античний фастфуд

У 79 році нової ери після виверження Везувію місто було поховано під шаром вулканічного попелу, який немов законсервував цілі вулиці з житловими будинками та громадськими будівлями, предметами обстановки, останками людей і тварин і т.д. На перетині двох таких вулиць — Vicolo delle Nozze d'Argento (алея Срібного весілля) і Vicolo dei Balconi (алея Балконів) — і був виявлений нещодавно один з міських термополіїв. Так в Стародавньому Римі називали трактир з виходом на вулицю довгого прилавку, до якого були вбудовані великі ємності, де постійно підігрівалась їжа. Власне, thermopolium — мікс від слів «варити» і «продавати».

У центрі закладу стояла велика піч для приготування страв, на полицях — посуд, по стінах були розвішані зв'язки цибулі і часнику. Треба розуміти, що трапеза поза домом була долею небагатих городян — власна кухня в будинку вважалася розкішшю. Інша справа, що зовсім незаможні задовольнялися хлібом з оливками та горохом, а середній клас міг дозволити собі смажену або варену свинину або прообраз піци — корж, запечений з м'ясом і овочами. І, зрозуміло, багато хто пропускав тут стаканчик вина, змішаного з гарячою водою.

Прийом їжі в Стародавньому Римі був регламентований — ранок починався з випічки, з полудня до другої години дня наставав час другого сніданку — прендіуму, і саме в ці години термополії були сповнені народу. У другій половині влаштовували трапезу дня — ціну, і завершували добу вечерею.

Прендіуми поглинали, як правило, стоячи — спостерігаючи за міським життям. Хоча при бажанні страви доставляли до будинку — роль кур'єрів виконували діти власників трактирів.

На другому поверсі мандрівники могли зняти кімнату, іноді там надавали і інтим-послуги, в тому числі працівниці (а то і власниці) закладу. Оформлення інтер'єру часом натякало на подібну багатопрофільність, та й в цілому на стінах забігайлівок еротичні мотиви зустрічаються досить часто. Так, археологи звернули увагу на фреску у виявленому днями термополії — напіводягнена німфа з лірою в руках верхи на тварині, що нагадує морського дракона.

Ймовірно, зображення служило вивіскою закладу, яку естетично доповнювала інша фреска — з фігурою працівника термополію, що доставляє їжу від печі до ємностей з готовими стравами. Самі ємності вчені виявили перед стійкою закладу, що допомогло відтворити реальну обстановку термополію.

Подібні фастфуди були поширені в багатьох містах, просто найкраще збереглися в Помпеях і Геркуланумі, під товщею вулканічної лави. Цікаво, що знахідка відноситься до періоду, коли термополії вступили в пору свого заходу — в першому столітті почалася кампанія по їх поступової ліквідації — спочатку Тиберій заборонив продавати в них вино і випічку, а потім Нерон наклав заборону на м'ясо. Пояснювалося це «морально-етичними» міркуваннями, мовляв, подібні трактири служать гніздами пороку. Тож не дивно, що з поширенням християнства термополії і зовсім зійшли нанівець.

Інтерес до стародавніх закусочних повернувся зовсім нещодавно — в 2010-му в Помпеях реставрували і відкрили для відвідувачів (!) термополій Ветуція Плаціда, де туристи можуть покуштувати оригінальну давньоримську кухню, зокрема, печений сир з медом. Яка доля чекає заклад на перетині алеї Срібного весілля і алеї Балконів сказати поки складно, але інтерес до нього вже забезпечено — і не тільки професійний.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: «вивіска» у виявленому археологами термополії. Фото Parco archeologico di Pompei