Імітація сили: навіщо Путіну «референдуми» на захоплених територіях України

Псевдореферендум плюс часткова мобілізація – на це вийшли у Кремлі. Втім, обидві ідеї зі стратегічного погляду будуть програшними.

На територіях тимчасово окупованих Донбасу, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини вже найближчими днями – всупереч усьому міжнародному законодавству пройдуть так звані референдуми про приєднання до Росії. При цьому дуже показово, що ще тиждень тому всі розмови про «референдуми» всіляко відкладали та замовляли. Тепер розмови на цю тему звучать звідусіль – у соцмережах від пропагандистів, з їхнього телевізора, у їхній Держдумі.

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс закликав міжнародну спільноту відреагувати на заплановані фейкові референдуми РФ новими санкціями та великою кількістю зброї для України. Це, до речі, стане однією з тем обговорень на полях генасамблеї ООН, яка зараз проходить у штаб-квартирі в Нью-Йорку. А кілька днів тому в Узбекистані, де проводили переговори глави держав-учасниць Шанхайської організації (ШОС), куди входить і Росія – одразу кілька президентів, серед них турецький Ердоган та лідер Казахстану Токаєв переконували Путіна у тому, що війну треба закінчувати. Той, як кажуть у кулуарах, нібито відреагував із відвертою ворожістю. Колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки Медведєв уже заявив: «референдуми» дозволять Росії говорити про посягання на її територію у разі подальшого настання українських військ, а потім вдаватися до будь-яких засобів самозахисту. Пропагандисти останніми днями дедалі активніше говорять про застосування тактичної ядерної зброї. Словом, зрозуміло, чим найближчим часом лякатимуть Захід. Зрозумівши, що шансів на блискавичну перемогу хоч на якомусь напрямку російська армія не має, Кремль намагається змусити Київ здатися без бою. Але понад 88 відсотків українців, згідно з соцопитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), не вважають землю своєї держави розмінною монетою і єдиний прийнятний варіант миру для України – повернення до кордонів, затверджених у 1991 році.

«Референдуми» відбудуться 23-27 вересня, причому не лише у «ЛДНР», а й у південних регіонах України. Призначений Росією керівник окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо оголосив про проведення «референдуму» щодо вступу до Росії та створення своїх озброєних «добровольчих» батальйонів. Пізніше представник окупаційної адміністрації захопленої росіянами частини Запорізької області Володимир Рогов заявив, що «референдум» у регіоні відбудеться лише на підконтрольних територіях, а Запоріжжя та іншу частину регіону росіяни хочуть захопити вже після «плебісциту». Глава російського МЗС Сергій Лавров прокоментував проведення «референдумів»: «Нинішня ситуація підтверджує, що народи Донбасу хочуть бути господарями своєї долі». Відверте глузування з вуст представника диктаторського режиму.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що проведення псевдореферендумів не змінить політику України щодо звільнення захоплених росіянами територій. «Ані фейкові референдуми, ані гібридна мобілізація нічого не змінять. Росія як була, так і залишається державою-агресором, яка незаконно окупує частину української землі. Україна має повне право звільняти свої території і надалі звільнятиме їх, щоб там не говорили в Росії», - наголосив він. А радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що росіяни підготовкою до шоу «референдумів» просто втрачають час, потрібний їм на організовану втечу із захоплених територій. «Окупанти вирішили асиметрично відповісти на український контрнаступ. Вони думають, що незаконний «референдум» зможе зупинити HIMARS та ЗСУ на шляху знищення окупантів на наших землях. Впевнені, що хочете витратити час, необхідний організації втечі, на нове шоу? Спробуйте… Буде цікаво», - написав він у Twitter.

Американський Інститут вивчення війни вважає, що проведенням «референдумів» та подальшою анексією українських територій Кремль розраховує залучити росіян до участі у війні у вигляді добровольців для «захисту території РФ». Про це йдеться у зведенні ISW, опублікованому в середу вранці, 21 вересня.

«Путін та його радники, очевидно, усвідомили, що нинішніх російських сил недостатньо для завоювання України і що зусилля щодо швидкого створення великих збройних сил за рахунок добровільної мобілізації не задовольняють вимоги російських збройних сил», - вважають американські експерти.

Кремль вирішив піти шляхом часткової мобілізації та посилення покарання для військ, які вже воюють в Україні, за дезертирство, здачу в полон та іншу непокору, спішно приймаючи відповідний закон в обхід звичайних процедур. Зокрема, до російського Кримінального кодексу недавно внесли низку тематичних поправок. Відтепер за добровільне потрапляння в полон російського військового чекає до десяти років ув'язнення. З'явилося в кодексі і слово «мобілізація» - у переліку обставин, що обтяжують покарання. За дезертирство наразі дають до десяти років колонії. Ще один новий закон – невиконання наказу чи відмова брати участь у бойових діях, за це передбачено три роки ув'язнення.

Очевидно, що цивілізований світ, який в унісон розкритикував Кремль за кейс із «референдумами», ні за яких умов не визнає результатів цього дешевого шоу. Водночас виникає закономірне питання про те, як «референдуми» можуть вплинути на перебіг війни? Представники вітчизняної влади у своїх коментарях одностайні в тому, що анексія не поміняє нічого і ЗСУ і далі наступатимуть крок за кроком звільняючи захоплені путінськими окупантами території. Разом з тим, очевидно, що якщо в Кремлі різко і терміново вирішили провести «плебісцити», то на деякі зміни там все ж таки розраховують. 

Але мобілізація – це, серед іншого, ризик різкого зростання внутрішньої соціально-політичної напруги. І далеко не факт, що вона дасть серйозний військовий ефект – мобілізованих треба навчити, озброїти, підготувати, провести злагодження. Все це – час, який за умов інтенсивних бойових дій на вагу золота. До того ж, бойові якості мобілізованих, як показує ситуація у «ЛДНР», скажімо, м'яко, викликають питання. Все це ставить під сумнів, що мобілізація різко змінить на краще для РФ бік становище на фронті

Друга версія про причини проведення «рферендумів» разом із заявами Путіна про часткову мобілізацію – оголошення офіційному Києву під шум ультиматуму: припинення бойових дій на нинішній лінії фронту, а у разі відмови – застосування ядерної зброї. На такий сценарій останніми днями все частіше натякають у путінському оточенні. Не виключено, до речі, що обидва з зазначених сценаріїв реалізовуватимуться Кремлем синхронно.

«Я вважаю, що однією з основних цілей потенційного «референдуму» на окупованих Московією українських територіях є збільшення кількості гарматного м'яса через автоматичне видання паспортів РФ українським чоловікам, подальшу мобілізацію до збройних сил РФ та відправлення на фронт», - зазначає екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера. Подібні за змістом думки найбільш поширені в українському сегменті соцмереж.

Тим часом, впливове видання The New York Times виділяє два пояснення, чому Росія вирішила провести «референдуми» на захоплених територіях. Перше та основне – голосування (і наступна за ними анексія) «можуть стати прелюдією до російської військової ескалації в Україні, а також – спробою залякати уряд президента Володимира Зеленського та його прихильників та змусити Захід підкоритися».

Проте на цьому тлі експерти, опитані виданням, бачать і формування Путіним переговорної позиції для Заходу.

«Цілком можливо, що, вдаючись до таких радикальних, але не військових дій, Кремль фактично дав би зрозуміти, що готовий розпочати справжні переговори», - заявив виданню Григорій Голосов, професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі. «Відомо, що багато політиків підвищують свої вимоги, перш ніж перейти до реальних переговорів, і це нормальна тактика ведення переговорів принаймні для диктаторів», - уточнив він.

Друге пояснення NYT – Росія намагається підтримати дух серед своїх прихильників на захоплених територіях, мовляв, після поразки в Харківській області, вони хочуть гарантій, що Москва їх не покине і «референдуми» такі гарантії нехай і формально, але дають.

У Вашингтоні вважають, що псевдореферендуми щодо приєднання українських територій до РФ – це інформаційна операція. Про це заявив речник Пентагону бригадний генерал Пет Райдер: «Це просто інформаційна операція, мета якої відвернути увагу від важкого стану, в якому зараз перебувають російські військові. «Референдуми» – це частина російської гри. Ми бачили, як вони робили це у 2014 році: спочатку повідомляють про плани проведення «референдумів», а потім використовують це як основу, щоб спробувати претендувати на легітимність анексії суверенної території України. Псевдореферендуми не викликатимуть довіри та не вплинуть на підтримку України з боку США».

Ці слова лише підтверджують гіпотезу про те, що ймовірне «приєднання» до РФ захоплених територій унеможливить завершення війни на якихось компромісних із Києвом та Заходом умовах. Після такого кроку путінська Росія ще більше віддалиться від цивілізованого світу, який цілком можливо після ігор з «референдумами» наважиться дати, нарешті, воюючій Україні те, що вона давно просить — далекобійну зброю.

«Вони думають, що такими діями вони зупинять Україну, але насправді лише підливають олії у вогонь. Завдяки їхнім заявам про «референдум» та деокупація піде швидше. Якщо дурень у лікарні хоче захопити весь світ, що ти скажеш? Нічого. Отож дурень у нашому випадку – це Кремль. Ну, а ми маємо воювати на інформаційному фронті, військовому фронті, далі деокупувати наші території, і назавжди запам'ятати, що найближчі сто років політика РФ не зміниться. Такий у нас, на жаль, сусід», - зазначає директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

У свою чергу політолог Володимир Фесенко наголошує: «Референдуми» та включення окупованих територій до складу Росії, це скоріше лише формальний привід, як і визнання так званих «республік» 21 лютого. Путін, можливо, вирішив показати, що «починає всерйоз». Зважаючи на все, рішення про це було прийнято після повернення Путіна з саміту ШОС. Чи він був роздратований тим, як там його приймали і як до нього ставилися (хто ж поважає командувача армії, яка зазнає поразки), чи то «партія війни» після повернення Путіна змогла його переконати, що треба показати волю і рішучість, інакше ситуація в Росії та на фронті, після поразок російської армії під Харковом, вийде з-під контролю. Якщо події розвиватимуться саме таким чином, то на нас чекає ескалація військового конфлікту, і до цього треба швидко готуватися – і нам, і нашим партнерам. Нічого надто критичного, тим паче катастрофічного у цьому сценарії для України немає.

Як би там не було, але очевидно, що педалювання Кремлем теми «референдумів», які французький президент Макрон дуже доречно назвав жалюгідною пародією, лише зміцнює світову антиросійську коаліцію. До речі, навіть обережний у висловлюваннях канцлер Німеччини Шольц, виступаючи з трибуни ООН, чітко і недвозначно заявив, що «ми ні за що не приймемо мир на умовах Росії». Тобто є глобальний консенсус і міжнародне право. Воно однозначне: Донецьк, Луганськ, Крим, Запоріжжя та Херсонщина – це все Україна. Тому будь-які спроби перефарбувати прапори – фікція, яка нічого не змінить ні для нас, ні для західних партнерів. Ну а щодо РФ, то там очевидно, нарешті, зрозуміли, що все йде далеко не за їхнім фантастичним сценарієм, де навіть був пункт взяття Києва за два-три дні та переможний парад на Хрещатику. Тому Путіну та товариші потрібні бодай якісь інформаційні «перемоги» для росіян. Тож якраз після «референдумів» у Кремлі можуть із напускним героїзмом заявити, мовляв, ключових цілей «спецоперації» досягнуто - Донбас захищений і приєднаний. А для підтримки іміджу «грізного царя» Путін здійснює, знову ж таки, граючи на внутрішню російську аудиторію, напівкроки. Після скасованого у вівторок увечері з незрозумілих причин звернення в середу вранці незмінний господар Кремля заявив про часткову мобілізацію. Це – ні про що. Також бункерний мешканець знову ввімкнув кнопку шантажу, заявивши, що при загрозі територіальної цілісності Росії «ми використовуємо всі методи, включаючи ядерну зброю». «Це не блеф», - для більшої переконливості додав Путін, не бажаючи розуміти очевидного: ціна його слів настільки девальвована, що цивілізований світ їх трактує з точністю навпаки, або просто ігнорує. Інша річ, російське населення — у нього після путінського спічу явно з'явився привід для свята, оскільки в задурманених очима розпропаганди їх король аж ніяк не голий.