Казахський фінт або китайський привіт: про що говорить риторика Токаєва з війни

Днями, під час зустрічі з кремлівським диктатором Путіним у російському Омську на полях XXII Форуму міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану Касим-Жомарт Токаєв несподівано заявив про необхідність заморожування його «СВО».

«Можливо, цей конфлікт уже варто заморозити та повернутися до Стамбульської формули 2.0, оскільки там було досягнуто значних результатів. Ну, і потім уже, – природно, під гарантії великих держав, включно з Росією, – далі рухатися», - зазначив він.

Також Токаєв додав, що природа російської війни проти України «не зовсім зрозуміла для багатьох, у тому числі й для нас».

«Припустимо, якщо був конфлікт, у тому числі й заморожений конфлікт між Азербайджаном та Вірменією, там суть цього конфлікту, походження цього конфлікту були абсолютно зрозумілі. Вони сягали глибини історії. Але тут… це дуже важко зрозуміти насправді», – сказав президент Казахстану.

За його словами, він вирішив говорити про це, оскільки до нього надходить багато сигналів щодо російської війни проти України з Європи, а також Сполучених Штатів Америки.

Заява Касим-Жомарта Токаєва із закликом до Путіна заморозити війну по лінії фронту є якщо не унікальною, то точно непересічною, оскільки вперше такий меседж було озвучено на широку публіку з уст одного з найближчих союзників РФ. Мабуть, ближче, ніж Токаєв на полі колишнього «совка» для Путіна тільки Лукашенко, який, як випливає зі «зливів» у медіа, також останнім часом вважає, що війну проти України Москві краще припинити.

Тим не менш, на болотах, у відповідь на токаєвський заклик відповіли, мовляв, РФ готова зупинити війну за один день, але тільки якщо Київ ухвалить «необхідне рішення і виведе війська з Донецької області».

«Варто було українським, тобто невідомим, дронам зупинити роботу КТК (Каспійський трубопровідний консорціум – Ред.), яким експортується нафта з Казахстану, як президент Токаєв набрався сміливості сказати Путіну правду в очі. Він і раніше говорив йому про свою особливу точку зору на нашу війну, яка не збігалася з путінською. Але це було просто незгодою. А тут уже додається і фактичний заклик припинити війну. Прямим текстом, із відеофіксацією та поширенням по всьому світу. Тобто, спеціально та цілеспрямовано. Вряд чи російська пропаганда покаже це внутрішній аудиторії, тому що Путін виглядає там як побитий собака. Схоже, що для нього це не лише неприємно чути, а й несподівано. Морщить лоб, але терпить… Наприкінці фрагмента Токаєв закликає повернутися до так званого формату домовленостей Стамбул 2.0. Він, здавалося б, був прийнятним для росіян. Але ні, для нас він точно не прийнятний. Отже, чим далі, тим Путіну буде все важче і важче, але з'їхати з теми він сам уже не зможе. Тиск, у тому числі й міжнародний, лише наростатиме. І тепер у нього є налаштування або тягнути час до виборів (до Держдуми – Ред.) та нової мобілізації, або перевернути дошку та відкривати другий фронт. У Балтії чи Польщі чи в Казахстані. Для нас було б краще, щоб у Казахстані. Тоді від кремляді відвернеться і Китай», - зазначає політолог Володимир Горбач.

Водночас про те, що Путін, найімовірніше, використав зустріч із президентом Казахстану, щоб виправдати продовження війни проти України, говорять аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Крім цього, за оцінкою ISW, Кремль продовжує сигналізувати росіянам, що вони мають бути готові нести витрати на тривалу війну проти України. «Зустріч Путіна з Токаєвим, ймовірно, стала для Москви зручною платформою, щоб вкотре нагадати росіянам це виправдання», - підсумували американські аналітики, не виключивши при цьому, що Токаєв міг виступити в ролі ретранслятора позиції Китаю.

«Думаю, що Токаєв озвучив Путіну позицію щодо закінчення війни, яка є спільною з Китаєм чи навіть ініційована ним. Враховуючи все, що ми знаємо про нинішні зв'язки між Астаною та Пекіном, складно повірити, що саме артикулювання такої її позиції не було узгоджено. Навіщо тут китайцям знадобився Токаєв, цілком зрозуміло. Незважаючи на поширену у нас думку (і реальну критичну залежність Москви від Пекіна), відносини їх не описуються формулою «васал-сюзерен» і для збереження партнерства та союзництва китайці діють вишуканіше. Але йдеться про крок досить серйозний, тому що китайці вперше висловлюють своє невдоволення продовженням війни публічно (хай і опосередковано). Думаю, є підстави пов'язати це з підготовкою Сі до візиту до США незабаром. Незважаючи на публічну відмову, Кремль поставився до китайського зауваження цілком серйозно, і воно буде враховано, коли, наприклад, надійдуть нові пропозиції від Трампа і, схоже, це буде вже скоро», - припускає політаналітик і блогер Карл Волох.

Берзумовно, кулуарний фактор Піднебесної не можна скидати з рахунків, проте більшість експертів схиляється до думки, що «мирна» риторика Токаєва продиктована більше прагматичними економічними інтересами Астани.

Як відомо, головна артерія казахстанського експорту — Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) — проходить через країну-агресора Росію. У поточному місяці через атаки українських БПЛА по російських портах і нафтобазах робота терміналу КТК зазнала серйозних ризиків, що призвело до падіння видобутку нафти в Казахстані. «Коли війна починає безпосередньо бити по гаманцю головних союзників Москви, вони змушені публічно тиснути на Путіна для припинення вогню», - зазначає з цього приводу видання Politico.

Загалом, провідні світові медіа звертають особливу увагу на слова Токаєва про те, що йому «надходить багато сигналів із Європи та США», які його просили передати Путіну. У даному контексті на Заході вважають, що президент Казахстану виступив у ролі зручного дипломатичного кур'єра.

Тим часом виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяву Токаєва «своєчасною та мудрою».

За його словами, офіційний Київ запропонував зупинити війну вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатії, «проте Кремль продовжує відкидати цей чіткий шлях до миру».

«Прес-секретар Путіна вже відкинув і пропозицію президента Казахстану. Висновок такий: на Москву має бути здійснений більший тиск, перш ніж вона погодиться на реалістичні пропозиції про мир», - резюмував пан Сибіга.

Як би там не було, але факт залишається фактом: важелів, що дозволяють суттєво вплинути на кремлівського диктатора з тим, щоб він заморозив свою «СВО», у Казахстану немає. Більше того, як зазначає портал Axios, навіть і Китай зараз навряд чи зможе здійснити цю місію, оскільки його залежність від постачання російських енергоносіїв після нової блокади Ормузької протоки відчутно зросла.