Китай будує мегаспоруду

Ще з початку 2000-х Індія розглядала проєкти контролю стоку з льодовика Ангсі в Тибеті, від якого залежать понад 100 млн людей у Китаї, Індії та Бангладеш. Але плани постійно гальмували протести жителів прикордонного штату Аруначал-Прадеш, які боялися затоплення сіл і руйнування звичного життя, повідомляє Reuters.

У грудні Китай оголосив, що збудує найбільшу у світі ГЕС у прикордонному районі, де річка Ярлунг Цангпо (у Китаї) перейде в Індію, де її називають Сянг і Брахмапутра. Це викликало побоювання, що стратегічний суперник Індії може використати річку як геополітичну зброю.

У травні найбільша гідроенергетична компанія Індії під охороною поліції завезла обладнання для досліджень на місце майбутньої Верхньої Сянгської багатофункціональної дамби - найбільшої в історії країни. Старші чиновники також проводили наради щодо прискорення будівництва, зокрема на чолі з прем'єром Нарендрою Моді в липні.

В аналізі індійського уряду зазначається, що китайська дамба дасть змогу Пекіну відводити до 40 млрд кубометрів води щорічно - понад третину річного стоку на ключовій прикордонній ділянці. Найбільший удар припаде на сухий сезон, коли ґрунти Індії стають посушливими.

Верхня Сянгська дамба зможе пом'якшити цей ефект завдяки сховищу на 14 млрд кубометрів. Це дасть змогу Індії підтримувати подачу води в сухий сезон. За підрахунками, у місті Гувахаті, залежному від аграрного виробництва і промисловості, водопостачання скоротиться на 11% замість 25%, якщо дамбу не побудувати.

Проєкт також може захистити від можливих спроб Китаю скинути надлишкові обсяги води, які могли б спричинити катастрофічні паводки. Згідно з документом, у разі аварійного скидання китайської дамби індійське сховище здатне поглинути весь обсяг води, якщо воно заповнене менш як на 50%. Індія розглядає пропозицію тримати резервуар порожнім на 30% для безпеки.

У МЗС Китаю заявили, що гідропроєкти проходять ретельні наукові дослідження і не завдадуть шкоди водним ресурсам або екології країн нижче за течією. Водночас Індія офіційно висловила стурбованість. Міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар порушив це питання під час зустрічі з колегою з КНР 18 серпня.

Фото: Christoph Filnkößl.