Кожен на двох стільцях: що показала зустріч Макрона та Сі Цзіньпіна

Перш ніж зупинитися на підсумкових нотах візиту Сі Цзіньпіна до Франції, звернемо увагу на стартовий фон рандеву двох лідерів. Отже, Емманюель Макрон та Сі Цзіньпін провели зустріч у Піренеях. У цих гірських краях, як пишуть французькі медіа, у нинішнього господаря Єлисейського палацу жила бабуся і лишилося чимало друзів дитинства. Власне, один із них – Ерік Абаді, власник ресторану на гірськолижному курорті Турмале і прийняв двох лідерів у своєму закладі.

За повідомленням La Depeche, на обід французькому президенту та його китайському гостю були подані місцевий суп гарбюр, конфі з ягняти, чорна свинина з квасолею та білими грибами, а також сирна тарілка. Дуже примітно, що від улюбленого десерту французької президентської пари - тістечка з трьох шарів бісквіту, покритого кремом праліне, - служба гастрономічного протоколу Макрона вирішила відмовитися з політичних міркувань. Справа у тому, що у Франції цей десерт називається Le Russe, тобто російський. У результаті "російський" замінили чорничним пирогом.

Запрошення побувати в краях, де пройшло дитинство Макрона, китайською стороною було сприйнято як знак виняткової поваги та гостинності, що демонструє «особливі відносини між главами двох держав, а також своєрідну відвертість» (таке формулювання використала газета Global Times).

Як повідомив за підсумками переговорів голова КНР, Пекін та Париж домовилися про "зміцнення стратегічної стабільності двосторонніх відносин". У свою чергу президент Франції запевнив, що Китай погодився підтримати його заклик до «олімпійського перемир'я» між Україною та Росією. Також Макрон повідомив, що Сі Цзіньпін пообіцяв йому не підтримувати бойові дії РФ – зокрема не експортувати Москві зброю і «суворо контролювати експорт товарів подвійного призначення».

Однак Сі про це публічно вирішив не казати. Так, глава КНР лише повторив неодноразово озвучену раніше мантру про те, що Піднебесна не є стороною конфлікту, але при цьому відіграє важливу роль у підтримці миру. Також він зазначив, що Китай виступає «за проведення у належний час міжнародної мирної конференції, яка буде визнана як Росією, так і Україною». Тут явно читається недвозначний натяк на те, що Піднебесна не підтримує мирну конференцію щодо «формули Зеленського» у Швейцарії, де представників країни-агресора не буде.

Один із колишніх керівників вітчизняного МЗС у розмові з Lenta.UA з цього приводу наголосив на наступному: «З одного боку, ймовірна відсутність Китаю на «Саміті миру» у Швейцарії – це дипломатичне фіаско Києва. З іншого боку, українська сторона зробила все, що могла і навіть більше, щоб залучити Пекін, який у нашій війні де-факто грає на російській стороні. Але чому, питається, дивуватися Китаю, який піклується про те, щоб будь-який результат війни не послабив Путіна, якого він розглядає як ключового партнера в опорі США, якщо наш союзник в особі Франції відправив свого посла на так звану інавгурацію так званого президента РФ Путіна?».

Справді, Париж делегував на п'яте вже владне «хрещення» Путіна свого посла в РФ П'єра Леві. При цьому його, а також посла Великобританії в Росії Найджела Кейсі викликали напередодні «на килим» у росМЗС. У відомстві Лаврова заявили, що пан Леві був викликаний у зв'язку з «дедалі більш войовничими заявами французького керівництва» та отримав «принципові оцінки деструктивної та провокаційної лінії Парижа, яка веде до подальшої ескалації конфлікту». Для Найджела Кейсі у МЗС РФ було заготовлено ще жорсткіше послання: «Кейсі було попереджено, що відповіддю на українські удари із застосуванням британської зброї по території Росії можуть стати будь-які військові об'єкти та техніка Великобританії на території України та за її межами».

Компанію П'єру Леві на інавгурації Путіна склали посли Угорщини, Словаччини, Греції, Мальти та Кіпру. Інші країни ЄС, а також США та Великобританія церемонію проігнорували.

Однак відвертий прогин Парижа перед Кремлем не спрацював. «Ні Франція, ні її найближчі союзники самі не можуть зрозуміти, що нескінченно заявляє Макрон і його найближче оточення. Висловлювання з Парижа часто не лише суперечливі, а й вкрай агресивні», - заявила представниця РосМЗСу Марія Захарова. У той же час секретар РосРадбезу Патрушев назвав французького лідера «президентом, що не відбувся». Таким чином, у країні-агресорі, мабуть, дали зрозуміти, що не вважають останні французькі жести достатніми. Слідом за захарово-патрушевими на арені з'явився Лукашенко, який заявив, що «світ ніколи не підходив так близько до порога ядерної війни». На його думку, винні у цьому антиросійські заяви західних політиків. «Лука» також повідомив про намір 8 травня обговорити з Путіним face to face цю проблему, а також спільне відпрацювання застосування нестратегічної ядерної зброї.

Учора держсекретар РБ сказав, що Мінськ «проведе перевірку армії із залученням коштів, здатних застосовувати тактичні ядерні боєприпаси». І цю перевірку буде «синхронізовано» з Росією, яка минулого року розмістила в Білорусі свою тактичну ядерну зброю. За даними білоруського міноборони, навчання вже стартували і в них задіяні ескадрильї штурмовиків Су-25, ОТРК "Іскандер-М" та ракетні комплекси "Полонез-М". Планується перевірити весь комплекс заходів від планування, підготовки та застосування ударів тактичними ядерними боєприпасами аж до завантаження спецбоєприпасів на літаки.

Як пишуть росЗМІ, ядерні навчання Москви та Мінська – відповідь на тенденції, які набирають сили на Заході, де з подачі Макрона вже відкрито йдуть дискусії про відправку військ до України, а також про те, щоб дозволити Києву бити по Росії західними ракетами. Роспропагандисти різних калібрів, коментуючи ядерні навчання, з піною біля рота говорять, що це, мовляв, РФ демонструє: у разі реалізації цих загроз ситуація може швидко дійти до прямого зіткнення армій НАТО і РФ, а потім, можливо, і до ядерної війни.

При цьому офіційна риторика Кремля стосовно «ненависного Заходу» залишається більш ніж мирною. Так, Путін у своїй інавгураційній промові ні сном, ні духом не згадав про початок ядерних навчань і натомість закликав Захід до діалогу «з позиції рівних».

«Ми не відмовляємося від діалогу із західними державами. Вибір за ними: чи мають намір вони й надалі намагатися стримувати розвиток Росії, продовжувати політику агресії, яка не припиняється роками, тиск на нашу країну, чи шукати шлях до співпраці та миру?», - наголосив кремлівський диктатор.

У своєму спічі він не згадував про Україну, але говорив про війну, яку продовжує називати СВО і дякував за підтримку мешканців «історичних земель», очевидно, маючи на увазі окуповані Росією українські території, де «голосування» відбувалося буквально під дулами автоматів.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що проти присутності європейців на інавгурації Путіна. «Для мене позиція була зрозумілою: українцям та багатьом людям у всьому світі було б дуже важко це зрозуміти, оскільки ми вважаємо Путіна, звинуваченого Міжнародним кримінальним судом, відповідальним за війну в Україні. Ці вибори ми заперечуємо, бо вони були ні вільними, ні чесними. І при цьому бути присутніми на інавгурації – це було б явною суперечністю», - наголосив головний євродипломат, до якого, як бачимо, у результаті прислухалися не всі країни-члени ЄС, зокрема Франція.

Макрон, до речі, за підсумками зустрічі із Сі не коментував дипломатичні загравання з Кремлем. Ну, а голова КНР, який одним із перших привітав Путіна з «переобранням», після французького вояжу полетів до Сербії, щоб ще більше зміцнити «сталеву дружбу» між двома країнами за підсумками переговорів із президентом Сербії Олександром Вучичем. Після Сербії Сі вирушить до сусідньої Угорщини, яку нерідко називають не лише проросійською, а й прокитайською країною Євросоюзу. Зазначимо, що саме там знаходиться найбільша за межами КНР виробнича база компанії Huawei, від чиїх технологій у ЄС почали активно відгороджуватись. І саме там незабаром з’явиться перший європейський завод китайського автовиробника BYD. Нарешті, згідно з повідомленнями у деяких світових ЗМІ, під час візиту голови Сі до Будапешту сторони мають намір оголосити ще й про будівництво в Угорщині заводу з виробництва електромобілів Great Wall.

Тим часом New York Times пише, що глава Китаю «вкрай обурений» критикою на адресу його країни через війну в Україні. «Ми категорично проти того, щоб криза використовувалася для перекладання відповідальності на третю країну, очорнення її іміджу та розпалювання нової холодної війни», - цитує NYT Сі Цзіньпіна.

У свою чергу CNN зазначивши, що Макрон і фон дер Ляйєн (глава Єврокомісії також зустрічалася з Сі у Франції) чинили тиск на лідера Китаю, щоб той використав свій вплив на Москву і поклав край війні, констатує: «Але не було жодних натяків – крім загального побажання миру – на те, що він попросить свого союзника з РФ «без обмежень» негайно припинити війну».