Краще, ніж нічого, але не більше: як Євросоюз відповів на путінську анексію

Про найпомітніший штрафний захід для Росії – обмеження цін на російську нафту – посли ЄС змогли домовитися. У новому пакеті санкцій буде правова основа для введення «стелі». Діяти вона почне з 5 грудня, але яка саме гранична ціна - поки не знаємо, тому що її трохи пізніше визначать країни G7, які раніше досягли політичної згоди неодмінно зробити це. По суті, буде заборонено транспортувати російську нафту через море до третіх країн за ціною, вищою за встановлену.

Вагалися, перш ніж погодитися підтримати цей крок Греція, Кіпр та Мальта. Позицію цих країн можна пояснити тим, що саме їхні танкери переважно возять російську сировину. Сказати «так» антиросійським санкціям у сфері нафтоторгівлі їх змусили, зазначимо, аж ніяк не докори совісті щодо цинічної війни розв'язаної путінською Росією проти України.

Зрештою, вони обміняли згоду на можливу підтримку свого судноплавного бізнесу з боку ЄС. Обмеження не стосується трубопровідної сировини – цього виключення і не лише – досягла вже Угорщина.

Не торкнуться санкції, стараннями того ж таки Будапешта, зацікавленого в будівництві ще двох реакторів на своїй єдиній атомній станції, і атомної енергії РФ, а також російського Курчатівського інституту, який займається дослідженнями в галузі ядерної енергетики. Алмазного гіганта Росії, який, за словами Путіна, приносить до росбюджету значні доходи, теж вивели з-під санкцій. Це бажання вже Бельгії, де знаходиться найбільша діамантова біржа у світі, яка залежить, відповідно, від постачання. Водночас імпортувати з Росії забороняють сталь, деревину, папір та хімікати. Експортувати – компоненти електроніки, авіатехніки, хімічні речовини, необхідних російського авіапарку і оборонпрома. Дипломати, знайомі з перебігом обговорень та внутрішніми дискусіями, у розмовах off the records запевняють, що це ще більше обмежить можливості Росії виробляти зброю і, отже, воювати.

У новому пакеті санкцій є і нові «чорні списки», в яких значиться 29 прізвищ. Це представники окупаційної влади на місцях у захоплених регіонах, а також російського виборчкома - персоною нон-грата в ЄС, зокрема, стане голова російської ЦВК Елла Памфілова.

Глава литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс назвав новий санкційний пакет слабким. «Треба оцінювати так, як є, що час сильних пакетів уже минув… Відверто кажучи, під час читання поданих документів іноді складається враження, що винятків у них набагато більше, ніж самих санкцій. Але я все одно маю радіти, бо це краще, ніж нічого, краще, ніж ніякого пакету: є подальша ізоляція Росії, є дискусія про осіб, які не зможуть їздити до Європейського Союзу. Тобто слабко, але ми рухаємося вперед», - наголосив литовський дипломат.

Видання New York Times описує, як діятиме нафтова «стеля» для РФ: «Компанії, які займаються відвантаженням російської нафти, включаючи судновласників, страховиків та андеррайтерів, нестимуть відповідальність за те, щоб нафта, яку вони допомагають перевозити, продавалася за встановленою ціною або нижче за неї. Якщо їх викриють у тому, що вони допомагають Росії продавати за вищою ціною, вони можуть мати справу з судовими позовами у своїх країнах за порушення санкцій».

Йдеться, звичайно, про компанії, зареєстровані в Євросоюзі. Нагадаємо, що ЄС ще влітку наклав ембарго на постачання російської нафти до Європи – також за низкою винятків (зокрема для трубопровідної нафти, яка йде до Угорщини).

Тобто цей пакет санкцій накладає обмеження на перепродаж та транспортування нафти з РФ європейськими компаніями до третіх країн. Наскільки серйозної шкоди це завдасть російській торгівлі нафтою – покаже час. Разом з тим, очевидно, що дефіцит на цьому ринку нові санкції таки створять, що штовхне ціни вгору. Тим часом, це сталося б і без нових санкцій – оскільки недавно організація ОПЕК+ вирішила скоротити видобуток нафти на два мільйони барелів на добу, після чого вартість нафти марки Brent піднялася вище за $93 вперше з 21 вересня. Це рішення, як пишуть західні ділові ЗМІ, пролобіювали Саудівська Аравія та Росія, до яких згодом приєдналися Об'єднані Арабські Емірати.

«Араби зробили це, щоб роздратувати США та допомогти Росії», вважає Financial Times. Джо Байден, чия Адміністрація марно намагалася перешкодити ухваленню цього рішення, назвав «близоруким» крок ОПЕК+ і сказав, що розчарований ним, йдеться у спеціальному релізі Білого дому. Президент США обіцяє випустити на ринок у листопаді додаткові 10 мільйонів барелів із стратегічного резерву.

До речі, у рішенні ОПЕК+ «зашиті» не лише економічні, а й геополітичні нюанси. Зокрема, у світлі цього рішення стає, наприклад, дещо зрозумілішою раптова видача у вересні Москвою іноземних добровольців, взятих у полон на лінії фронту в Україні. Процес, нагадаємо, йшов за посередництвом Саудівської Аравії і, судячи з усього, став однією зі складових стратегічних домовленостей двох країн щодо ринку нафти. Тобто, брутально кажучи, можна припустити, що незмінний господар Кремля обміняв десять полонених на мільярди нафтодоларів для Росії та величезні втрати для європейської економіки. І хоча цей кейс підтверджує, що численні розмови в соцмережах про Путіна, як про остаточно «збитого льотчика», не те, щоб не доречні, але передчасні – точно.

До речі, той самий лідер країни-агресора вчора підписав указ про передачу у власність Росії Запорізької АЕС - найбільшої атомної електростанції в Європі. З 4 березня ЗАЕС, нагадаємо, перебуває під російською окупацією, але продовжує роботу і її, як і раніше, обслуговують українські інженери.

У путінському указі йдеться, що тепер експлуатувати ЗАЕС «власними силами чи із залученням інших організацій» буде створена кілька днів тому компанія «Експлуатуюча організація Запорізької АЕС». Також у документі йдеться, що «ліцензії на право проведення робіт», видані співробітникам станції до 30 вересня (дата підписання договору про так зване приєднання Запорізької області до Росії – ред.), продовжать діяти до «видачі дозволів відповідно до законодавства РФ». У вітчизняному «Енергоатомі» у відповідь заявили, що ЗАЕС продовжуватиме роботу в Україні, згідно з українським законодавством, в українській енергосистемі. Там також нагадали про указ президента Зеленського, згідно з яким укази Путіна про анексію українських територій та будь-які інші його рішення, акти та договори визнаються нікчемними, тобто недійсними.

Зазначимо, що після того, як РФ провела «референдуми» на частково захоплених територіях України та офіційно анексувала їх, українському персоналу Запорізької АЕС почали загрожувати, що їх можуть змусити воювати на боці Росії, якщо вони не підпишуть документи про перехід на роботу в «Росатом», повідомляють західні ЗМІ, додаючи, що «Росатом» хоче зберегти на станції український персонал, тому що підготовка нових співробітників може зайняти до 8-10 років. Віце-прем'єр України Ірина Верещук, відповідальна за питання реінтеграції тимчасово окупованих територій, нещодавно заявляла, що працівникам Запорізької АЕС, які працюють на об'єкті в умовах російської окупації, не загрожує відповідальність за колабораціонізм: «У Женевській конвенції атомні об'єкти окремо виписані, тому не буде вважатися колабораціонізмом робота працівників ЗАЕС під окупацією. Інша річ, що Женевська конвенція чітко забороняє окупантам примушувати співпрацювати».

Буквально днями стало відомо, що путінські «визволителі» викрали гендиректора ЗАЕС Ігоря Мурашова. Перед цим на росТВ були показані сюжети, в яких Мурашов нібито зізнається у зв'язках з українськими спецслужбами, після чого його видворяють на підконтрольну українській владі територію «за дискредитацію органів влади РФ». За неофіційною інформацією, Мурашова викрали саме після того, як він відмовився підписати документ про співпрацю з «Росатомом». У МАГАТЕ, двоє представників якого все ще присутні на ЗАЕС, вже заявили, що після викрадення Мурашов «не працюватиме більше на станції». Втім, деяким позитивом стала заява глави МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі, який заявив, що ЗАЕС є українською власністю, і це не обговорюється.

"Для нас очевидно, що оскільки це український об'єкт, власником якого є Енергоатом", - сказав Гроссі.

Він підкреслив, що МАГАТЕ у всіх питаннях безпеки, охорони та технічної експлуатації АЕС і надалі керуватиметься домовленостями з Україною.

«Ми міжнародна організація, яка керується міжнародним правом, і, як ви чудово знаєте, анексії міжнародним правом не визнаються», – заявив Гроссі.